Рішення № 71819986, 24.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4231/2017 Справа № 490/3191/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Кваші С.О.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя , -

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" ( далі - Банк) звернулось до суду з позовом до відповідачів, в якому просив передати в управління Банку житловий будинок загальною площею 59 м2, житловою площею 53, 00 м2, яка розташована за адресою: м.Миколаїв, вул. Матросова Олександра, 35-а, щодо якого рішенням суду від 13 грудня 2012 року по справі № 1423\14464\2012 звернуто стягнення шляхом продажу вказаного предмету іпотеки - на період до його реалізації або повного виконання умов кредитного договору №NКСNGК04040073 від 29.03.2007 р.; та зобов'язати відповідачів на період до реалізації предмету іпотеки або повного виконання умов кредитного договору повністю вивільнити від будь-яких осіб та їх майна (у т.ч. власних присутності та майна) цей предмет іпотеки.

У судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вказав, що на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, про причини неявки суд не сповістили.

Справа розглядалася судом у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст..

Суд, перевіривши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

29 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір №NКСNGК04040073, відповідно до якого Банк надав Позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк до 28.03.2020 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 43563 ,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12 % річних.

На забезпечення виконання позичальником зобовязань за даним договором укладено Договрі іпотеки від 29.03.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку належні йому будинок та земельну ділянку по вул.О.Матросова, 35а в м.Миколаєві.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "Приват Банк" за кредитним договором №NКСNGК04040073 від 29.03.2007 року в розмірі 70855,81 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок та земельну ділянку , що розташовані за адресою: м.Миколаїв,вул. Олександра Матросова, 35-а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державног ореєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави правових дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

14 квітня 2016 року на адресу відповідача була надіслана вимога банку про добровільне звільнення в пятнадцятиденний строк від власних речей , вивільнення та передання ПАТ КБ Приватбанк» вказаного будинку в управління разом з ключами та правовстановлювальними документами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд на підставі доказів, поданих сторонами, виходить із того, що передача іпотечного майна в управління не є безумовною в разі звернення стягнення на предмет іпотеки та підставою передачі такого майна в управління законодавець визначив, як наявність мети отримання продукції, плодів та доходів, так і необхідність в забезпеченні належного господарського використання іпотечного майна відповідно до його цільового призначення та з зазначенням умов управління відповідно до вимог чинного законодавства, а позивач не обґрунтував належними доказами вимогу щодо передачі йому предмета іпотеки в управління, не зазначив умов, на яких може бути передане йому вказане майно, а лише послався на положення .

Також суд вважає , що обраний позивачем спосіб захисту є передчасним з огляду на те, що виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відстрочено на період дії мораторію, встановленого , а позивачем не обґрунтована можливість такого використання будинку за наявності зареєстрованих в ній осіб , адже жодних доказів проживання в будинку відповідача чи інших осіб банк до суду не надава, на такі не посилався і не заявляв жодних колопотань щодо їх витребовування.

Крім того, вищезазначеним заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва звернуто стягнення на предмет іпотеки та надано банку право реалізувати предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», однак чи реалізував це право банк, доказів суду не надано. , тим більше, що що передача майна в управління іпотекодержателя не є безумовною (підставою) (обставиною) в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмету іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні ( про що судом не зазначено).

Відповідно 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених83 цього Кодексу.

За положеннями ст., після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Статтею У «Проіпотеку»встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні тощо.

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до 141 ЦПК України, судові витрати сплачені при подачі позову та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 258-265 , суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до апеляційного суду Миколаївської протягом 30 днів після проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.