Ухвала суду № 71819551, 24.01.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/836/17

2/467/24/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретарів судового засідання Похитун М.В., Андросової А.В.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Любоіванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Любоіванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Позивачі, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 24 січня 2018 року, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали, будь-яких письмових клопотань до суду не направляли.

Представник відповідача про час і місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення судової повістки, 12 вересня 2017 року подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Суд, перевіривши факти неприбуття позивачів та можливість розгляду справи за їх відсутності, прийшов до таких висновків.

Як видно з матеріалів справи, позивачі були належно повідомлені про дату, час і місце судового засідання на 27 грудня 2017 року, про що у справі маються їх особисті розписки (а.с. 82, 83), на розгляд справи не прибули, причин своєї неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.

В судове засідання, призначене на 24 січня 2018 року позивачі, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, не з’явились повторно, причин неявки також не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, будь-яких клопотань до суду не направляли.

За правилами п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічна за своєю суттю правова норма міститься у ч.5 ст. 223 ЦПК України.

Таким чином, аналіз положень п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що застосування інституту залишення заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання можливе лише за сукупності певних установлених законом умов, а саме:

1)належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання;

2)повторної неявки належно повідомленого позивача в судове засідання або ж неповідомлення ним про причини своєї неявки;

3)ненадходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності;

4)відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності позивача.

Обговорюючи питання щодо наявності чи відсутності перешкод для розгляду справи за відсутності позивачів, суд враховує, що вони свої пояснення в судовому засіданні не надавали, під час дослідження письмових доказів можуть виникнути запитання до учасників справи, а за таких умов наявні перешкоди для розгляду справи за відсутності позивачів.

З огляду на таке, суд вважає неможливим розгляд справи за повторної неявки позивачів.

Враховуючи викладене, судом встановлено усі передбачені п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК умови, за яких ця правова норма підлягає застосуванню у даному випадку.

Тож, суд, з урахуванням вищевикладеного, а також тривалості розгляду справи приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

При цьому суд не враховує заяви представника позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи від 26 грудня 2017 року та від 24 січня 2018 року, оскільки п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України передбачає умови залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з неявкою позивача, а не його представника.

Окрім цього, суд наголошує, що неявка представника учасника справи не є перешкодою в її розгляді (ч.3 ст. 223 ЦПК України).

Приймаючи рішення про залишення цієї позовної заяви без розгляду, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких сторона, задіяна в ході судового розгляду зобов’язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Окрім того, суд враховує право відповідача, передбачене п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950), відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, суд переконаний, що залишення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду у даному випадку не є порушенням їхнього права на справедливий суд, оскільки таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, так як за своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства), а за змістом ч.2 ст. 257 ЦПК України позивачі не позбавлені права повторно звернутись до суд з такою самою заявою після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Судовий збір, сплачений позивачами про подачі цієї позовної заяви не підлягає поверненню їм згідно із п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 258, 260, 261, 263, 352, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Любоіванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом – залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Роз’яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України вони мають право повторно звернутись до суду після усунення умов, що були підставою для залишення їхньої заяви без розгляду.

Роз’яснити відповідачу, що згідно ч.5 ст. 142 ЦПК України він має право заявляти вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.В. Явіца