Вирок № 71819313, 26.01.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8148/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Шаповалової Ю.О.

прокурора Ковальчук З.П.

представника потерпілого ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 12017140090001011, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02.03.2017, про обвинувачення ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військового пенсіонера, працюючого інженером з 2006 р. ДП «Львівський радіоремонтний завод», одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

01 березня 2017 року близько 20 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, та рухаючись ним у місті Львові по вулиці Єрошенка в напрямку вулиці Джерельної, при проїзді ділянки дороги, порушив вимоги Розділу 1 пп.1.5;Розділу 2 пп 2.3 б), д) ; Розділу 18 пп.18.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться неподалік будинку № 8 вулиці Генерала Грекова в м. Львові, по якому в цей час зліва на право, по ходу руху автомобіля, рухався у темпі спокійного кроку пішохід ОСОБА_1, не зменшив швидкості та своєчасно не зупинив керований ним автомобіль, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_1, який в результаті наїзду отримав тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, а саме перелом лобної кістки зліва, з переходом на основу черепа, забій головного мозку легкого ступеня, рана лобної ділянки, садно лобно-тімяної ділянки голови зліва, відкритий перелом середньої третини обох кісток правої гомілки, закритий перелом лівої ключиці, рана передньовнутрішньої поверхні середньої третини правої гомілки, синці на повіках обох очей на передній поверхні лівого надпліччя, садна передньозовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна, в ділянці крила клубової кістки зліва, на передньозовнішній поверхні лівого колінного суглобу. Ушкодження у потерпілого ОСОБА_1 утворились від контактів з тупими твердими предметами, могли бути причинені 01.03.2017р., незадовго до поступлення в лікарню під час ДТП-при автонаїзді легкового автомобіля справа, та дещо спереду, з первинним ударом виступаючими частинами автомобіля о зовнішню поверхню третини правого стегна з наступним падінням та ударом лівою лобною ділянкою голови та лівою ключичною ділянкою до тупих предметів, можливо виступаючих частин кузова автомобіля.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, не заперечив про обставини викладені у обвинувальному акті, зазначивши, що наїхав на пішохода ОСОБА_1 з необережності. Щиро розкаюється у скоєному. Просив застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, оскільки є пенсіонером, шкоду частково відшкодував потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_1 звернувся 26.01.2018 р. до суду із заявою про те , що при постановленні вироку покладається на розсуд суду, матеріальну шкоду обвинуваченим йому повністю не відшкодовано, просить розглядати справу у його відсутності з участю його представника ОСОБА_2

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду, з»ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз»яснено, що вони позбавлені права в подальшому оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Заслухавши показання обвинувачених, думку представника потерпілого дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України повністю та об’єктивно доведена.

Суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_3 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіло тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу винуватого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, обставини, які пом’якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування збитків потерпілому, обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до п. "г-1" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, оскільки він вчинив необережний злочин, до набрання Законом чинності, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, являється пенсіонером.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку , суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із ОСОБА_3 слід стягнути в користь держави за проведення експертиз кошти в розмірі 3685,4 грн. (а.с.67,75,85).

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_3 – повернути власнику ОСОБА_3, який передано йому слідчим на зберігання до завершення розгляду справи.(а.с.89,90).

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, Законом України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

Відповідно до п. "г-1" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Із ОСОБА_3 слід стягнути в користь держави за проведення експертиз кошти в розмірі 3685,4 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят п»ять грн.40 коп.).

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_3 – повернути власнику ОСОБА_3, який передано йому слідчим на зберігання до завершення розгляду справи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_4