Ухвала суду № 71817055, 26.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 296/7459/17 Головуючий у 1-й інст. Янчук Н. П. Категорія ст. 399 КПК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

26 січня 2018 р. Суддя Апеляційного суду Житомирської області Широкопояс Ю.В., розглянувши апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року та на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року про відмову у визнанні ОСОБА_2 цивільним позивачем та відмову у прийнятті заявленого нею цивільного позову у кримінальному провадженні №12017000000000410 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні її цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12017000000000410 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та відмовлено у прийнятті заявленого ОСОБА_2 особою цивільного позову до розгляду у вказаному кримінальному провадженні.

Вироком того ж місцевого суду від 23 листопада 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості укладену 19 вересня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017000000000410 за ч. 5 ст. 191 КК України. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 3 роки та зобов’язано його періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави процесуальні витрати в розмірі 80282,40 грн.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу від 23.11.2017 про відмову у визнанні ОСОБА_2 цивільним позивачем та відмову у прийнятті її цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Посилається на вихід судом за межі своїх повноважень та істотне порушення місцевим судом ст. ст. 7, 128 ч. 5 КПК України та ст. ст. 119-121, 307 ч. 2 п. 4 ЦПК України щодо доступу до судочинства та розгляду цивільного позову.

В іншій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати вирок у зв’язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до положень КПК України, зокрема, ч. 2 ст. 392 цього Кодексу, вищевказана ухвала суду першої інстанції про відмову у визнанні ОСОБА_2 цивільним позивачем та відмову у прийнятті її цивільного позову у даному кримінальному провадженні, що була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення вироку, що не набрав законної сили, окремому оскарженню не підлягає та заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок.

Разом з тим, у відповідності до ч. 4 ст. 475 КПК України, вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

За змістом обвинувального акту, потерпілі та цивільні позивачі у даному кримінальному провадженні відсутні та цивільний позов не заявлявся.

Таким чином, вищевказані апеляційні скарги подані особою, яка не має права на апеляційне оскарження вказаних судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Тому дані скарги необхідно повернути особі, яка їх подала.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 392, 394, 399 ч. 3 КПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року та на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року про відмову ОСОБА_2 у визнанні її цивільним позивачем та відмову у прийнятті заявленого нею цивільного позову у кримінальному провадженні, - повернути особі, яка їх подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати представнику ОСОБА_2 – адвокату ОСОБА_1 разом із апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя: