Ухвала суду № 71815832, 26.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.01.2018 Справа № 908/125/18

м. Запоріжжя

Суддя Ярешко О.В., розглянувши заяву Заступника прокурора Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову

за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах:

позивача Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Московська, 51)

про стягнення суми 1152574,58 грн.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

24.01.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ТОВ «Василівський завод МК» про стягнення збитків в розмірі 1152574,58 грн.

Разом з позовною заявою Заступником прокурора Запорізької області подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, з вимогами вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на комплекс будівель за адресою: Запорізька область, Василівський район, м.Василівка, вул. Промислова, буд. 3 (реєстраційний номер майна 11896003), що належить ТОВ «Василівський завод МК» (ЄДРПОУ 32835327, Запорізька область, Василівський район, м.Василівка, вул. Промислова, буд. 3

Заява мотивована наступним. Вимоги, що ставляться прокурором у позовній заяві, це стягнення з відповідача значної суми до Державного та місцевого бюджетів, а саме: 1152574,58грн. У власності відповідача, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, перебуває два об’єкти нерухомості: 1). Василівська взуттєва фабрика, за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Московська, 51; 2). Комплекс будівель, за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Промислова, 3. З метою забезпечення подальшого реального виконання рішення суду за цим позовом найбільш доцільним, співвідносним і відповідним сумі позовних вимог є накладання арешту на комплекс будівель, за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Промислова, 3. Необхідність забезпечення позовних вимог обумовлюється також тим, що відповідач, будучи достовірно обізнаним про спричинену його діями значної шкоди державі, будучі притягненим до адміністративної відповідальності за відповідні дії, отримавши претензії позивача про добровільну сплату шкоди, тривалий час жодних дій до її сплати не вчинив. Зазначене, на думку заявника, дає зробити достатньо обґрунтоване припущення про ймовірне утруднення виконання рішення суду через подальше ухилення відповідача від добровільного виконання грошових зобов’язань. У такому випадку, на думку заявника, виникне необхідність у примусовій реалізації його майна у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Накладання арешту на один з об’єктів нерухомості відповідача, не задіяний безпосередньо у виробничому процесі та забезпечить безперешкодну примусову реалізацію цього об’єкта в рамках майбутнього виконавчого провадження.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові суми, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Між тим, із змісту заяви не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна, витрачання коштів тощо. Самі лише посилання прокурора на те, що відповідач отримавши претензії позивача про добровільну сплату шкоди, тривалий час жодних дій до її спати не вчинив та імовірність, у зв’язку з цим, ускладнення виконання рішення, не є достатньою підставою для забезпечення позову судом.

За таких обставин, у задоволенні заяви Заступника прокурора Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Заступника прокурора Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову – відмовити.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Повний текст ухвали складено 26.01.2018р.

Суддя О.В. Ярешко