Рішення № 71815515, 24.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2018 року № 826/17041/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ТМА»до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішень,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ТМА» (далі -ТОВ «ФІРМА «ТМА», позивач) (адреса: вул. Євгена Коновальця, буд. 31, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 25640097) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі -ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17.10.2016 № 2222615147, від 17.10.2016 №2232615147, від 17.10.2016 № 2242615147.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що по взаємовідносинах з ТОВ «АТД-СЕРВІС» згідно із Договором поставки № 60 від 27.05.2015 відсутній факт завищення у позивача витрат у 2015 році на загальну суму 1 740 417,00 грн., що не могло вплинути на заниження фінансового результату до оподаткування всього на суму 1 740 417,00 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за червень-вересень 2015 року у загальній сумі 348 083,33 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АТД-СЕРВІС» згідно із Договором поставки № 60 від 27.05.2015 та Договором поставки № 115 від 20.07.2015 у чіткій відповідності до норм чинного податкового законодавства України за реальними господарськими операціями та на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, твердження і висновки, які містяться в Акті перевірки про порушення позивачем є протиправними, а винесені на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи свої дії правомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №7757 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. справу прийнято до провадження, та враховуючи положення ч.4 ст. 122 КАС України призначено для розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід заначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані матеріали, пояснення та заперечення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 12.09.2016 № 5749 та направлення від 13.09.2016 № 648/26-15-14-07-02 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФІРМА «ТМА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «АТД-СЕРВІС» за період з 01.06.2015 по 30.09.2015, за результатами якої складено акт від 26.09.2016 № 155/26-15-14-07-02-10/25640097 (далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) внаслідок чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 313 275,00 грн, у тому числі по періодам: за 2015 рік на загальну суму 313 275,00 грн.; п 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 200 000,00 грн. у тому числі по періодам: червень 2015 року - 37 335,00 грн. та липень 2015 року - 162 665,00 грн., а також завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі за вересень 2015 року - 14 750 грн.

Суть доводів відповідача зводиться до того, що обладнання для ремонту не було фактично поставлено його контрагентом, що ґрунтується на оцінці діяльності цього контрагента з іншими особами, з якими позивач не вступав у відносини.

На підставі вищенаведеного Акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 17.10.2016: № 2222615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 313 275,00 грн.; №2232615147 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 200 000,00 грн. та 100 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №2242615147, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 14 750,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- ПК України (в редакції на час спірних операцій), а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту в контексті розглядуваних операцій, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.06.1998 ТОВ «ФІРМА «ТМА» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за реєстраційним номером 10701200000013790, місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31 ідентифікаційний код 25640097.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві РН відомостей ГУС 052-1167 видами діяльності за КВЕД-2010 ТОВ «ФІРМА «ТМА» є: 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 43.21 електромонтажні роботи; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових приміщень.

Крім того, на підставі ліцензії ДАБІ від 06.06.2016 №21-Л ТОВ «ФІРМА «ТМА» має право здійснювати господарську діяльність з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком), а також згідно Дозволів Держгірпромнагляду № 2570.13.32, № 2216.15.32 здійснювати монтажні та інші види робіт підвищеної небезпеки.

Як виробничу базу позивач використовує нежитлові та складські приміщення ТОВ «ЯГОТИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на підставі договорів оренди, що підтверджується наданими позивачем їх копіями та відповідними актами здачі-приймання приміщень за цими договорами.

27.05.2015 між ТОВ «АТД-СЕРВІС» (Постачальник) та ТОВ «ФІРМА «ТМА» (Покупець) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити технологічне обладнання цукрової промисловості, а саме: апарат дифузійний колонний Ж4-ПДБ-3 (що був в експлуатації), далі - Обладнання, в порядку та на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.1 Договору ціна Обладнання встановлюється на умовах EXW (склад Продавця за адресою: вул. Котовського, 5, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська обл., 39500, територія ТОВ «КАРЛІВКА-ЦУКОР») згідно їз правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

За п 2.2. цього Договору Вартість Обладнання складає - 1 666 666,67 грн., крім того ПДВ (20%) - 333 333,33 грн. Загальна вартість Обладнання - 2 000 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно визначеного порядку розрахунків сторони домовились про наступне: аванс у розмірі 40% від суми договору, що становить 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 133 333,33 грн. має бути перераховано покупцем у строк 10 календарних днів з дати підписання Договору. Остаточний розрахунок у розмірі 60 % від суми договору, що становить 1 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 200 000,00 грн., покупець сплачує поетапно в наступному порядку: оплаті підлягає сума, що перевищує сумарну вартість відвантажених частин Обладнання над сумою сплаченого покупцем авансу, у строк протягом 10 календарних днів з дати відвантаження окремих частин Обладнання.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем надано копії первинних документів, а саме: договорів, видаткових та податкових накладних, прибуткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій, актів здачі-приймання, рахунків на оплату по цим актам, рахунки-фактури, оборотно-сальдових відомостей, та виписок по банківським рахункам.

Як стверджує позивач, апарат дифузійний колонний Ж4-ПДБ-3 був придбаний з метою його ремонту і модернізації та подальшого продажу, так як останній володіє необхідними в належній кількості трудовими та виробничими ресурсами, та що є основним видом його господарської діяльності.

Так, ТОВ «ФІРМА «ТМА» за власній рахунок, як передбачено Договором здійснено демонтаж Обладнання зі складу продавця за адресою: вул. Котовського, 5, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська обл., 39500, територія ТОВ «КАРЛІВКА-ЦУКОР».

На підтвердження вищенаведеного факту позивачем надано копії документів, що свідчать про те, що ТОВ «ФІРМА «ТМА» до робіт були залучені власні працівники, зокрема: копія Наказу про виконання демонтажних робіт, копії звітів про відрядження, подорожніх листів, актів на списання паливно-мастильних матеріалів, відомостей про розподілення заробітної плати з виконання робіт з демонтажу дифузійного апарату м. Карлівка, картки рахунку.

Окрім того, позивачем на підставі відповідних договорів про надання послуг залучалися автокрани, гусеничні крани, інші, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами, видатковими накладними, рахунками на оплату, довідками про виконані роботи/послуги, актами здачі-приймання наданих послуг, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовими відомостями, виписками з картки -рахунку, прибутковими-накладними.

Для здійснення перевезення апарату дифузійного колонного Ж4-ПДБ-3 позивачем укладено договір з ФО-П ОСОБА_1 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України й у міжнародному сполученні від 04.05.2015 №04-05/15, за умовами якого замовник не пізніше ніж за 24 години до дати запланованого навантаження подає експедиторові «Заявку на перевезення», оформлену згідно умов цього договору.

При цьому, факт перевезення Обладнання, яке здійснювалося частинами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: заявками на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання наданих послуг, рахунками на оплату, виписками з картки-рахунку, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку.

З метою здійснення модернізації та доукомплектування апарату дифузійного колонного Ж4-ПДБ-3, позивачем укладено договір з ТОВ «ЯГОТИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» від 08.12.2015 №192, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити і поставити, а покупець, прийняти і оплатити частини для модернізації апарату дифузійного колонного Ж4-ПДБ-3 (найменування, кількість ціна та вартість Частин обладнання зазначені у специфікації), що підтверджується, наданою позивачем копією договору, видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю.

В серпні 2016 року апарат дифузійний колонний Ж4-ПДБ-3, на підставі Контракту № 61 від 11.06.2015 відвантажено покупцю - АО «АПО «Аврора» (Російська Федерація) на умовах СРТ вул. Заводська, 1, с. Борінське, Липецький р-н, Липецької обл., Російська Федерація (згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року), на підтвердження чого, позивачем надано копію контракту та додатків до нього, вантажно-митні декларації та міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR).

Разом з тим, між позивачем та з ТОВ «АТД-СЕРВІС» укладено Договір поставки від 20.07.2015 № 115, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити технологічне обладнання цукрової промисловості, а саме: корпус ошпарювача стружки ОС-25-30М (що був в експлуатації), далі - Частина обладнання, в порядку та на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.1 Договору ціна Обладнання встановлюється на умовах EXW (склад Продавця за адресою: вул. Котовського, 5, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська обл., 39500, територія ТОВ «КАРЛІВКА-ЦУКОР») згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

Згідно п. 3.2.1.Додаткової угоди № 1 до Договору № 115 від 20.07.2017 сторони домовились про наступний порядок розрахунку: аванс в сумі 60 000,00 грн. в тому числі ПДВ (20%) - 10 000,00 грн. має бути перерахований покупцем у строк - не пізніше ніж за 5 календарних днів до запланованої дачі відвантаження Частини обладнання. Остаточний розрахунок у сумі 28 500,00 грн. в тому числі ПДВ (20%) - 4 750,00 грн., покупець сплачує протягом 5 календарних днів від дати поставки Частини обладнання.

Факт реального виконання зазначеного договору підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, а саме: податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання, рахунків на оплату по цим актам, рахунки-фактури, оборотно-сальдових відомостей, та виписок по банківським рахункам.

Позивач за власній рахунок, як передбачено Договором здійснено демонтаж та перевезення на склад корпусу ошпарювача стружки ОС-25-30М зі складу продавця за адресою: вул. Котовського, 5, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська обл., 39500, територія ТОВ «КАРЛІВКА-ЦУКОР».

Так, для виконання вищенаведених робіт ТОВ «ФІРМА «ТМА» були залучені власні працівники, що підтверджується копією Наказу про виконання демонтажних робіт, копіями звітів про відрядження, подорожніх листів, актів на списання паливно-мастильних матеріалів, відомостей про розподілення заробітної плати з виконання робіт з демонтажу ошпарювача стружки Карлівка, виписками з картки рахунку.

Факт залучення позивачем до демонтажних робіт автокрану підтверджується первинними документами, зокрема: видатковими накладними, рахунками на оплату, довідками про виконані роботи/послуги, актами здачі-приймання наданих послуг, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовими відомостями, виписками з картки -рахунку, прибутковими-накладними.

В свою чергу, організація перевезення Частини обладнання позивачем на свій склад (адреса: вул. Київська, 1, м. Яготин, Київська область), з метою виготовлення обладнання цукрової промисловості та подальшого продажу, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання наданих послуг, рахунками на оплату, виписками з картки-рахунку, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку.

Водночас, судом встановлено, що всі первинні документи по спірним господарським операціям з ТОВ «АТД-СЕРВІС» містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють встановити факт реального здійснення господарських операцій.

Окрім іншого та в контексті наведеного, суд наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів покупця/замовника, чого у даному випадку не доведено відповідачем, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигоди за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями, а також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Як зазначалося, доводи відповідача по суті зводяться до претензій відносно діяльності контрагента позивача з іншими особами, з якими позивач не вступав у відносини. При цьому, з акту перевірки вбачається, що під час її проведення не проводилась оцінка та перевірка номенклатури поставки між контрагентом та його постачальниками. В контексті наведеного не надано жодних документів, з яких би вбачалися відомості щодо номенклатури поставок між контрагентом та його постачальниками. У зв'язку з чим доводи відповідача на ці обставини, як обґрунтування відсутності у позивача прав на податкові вигоди, є безпідставними.

Слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а вимоги позивача, в свою чергу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.10.2016 № 2222615147, від 17.10.2016 №2232615147, від 17.10.2016 № 2242615147.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ТМА» (адреса: вул. Євгена Коновальця, буд. 31, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 25640097) сплачений ним судовий збір у розмірі 9 420,38 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять гривень 38 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі -ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін