Ухвала суду № 71815403, 22.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/64/18 Справа № 208/6932/17 Слідчий суддя - Ізотов В.М. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Живоглядової І.К., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання: Чміль О.О.

прокурорів Хижниченка Є.Л., Тургелі Н.Б.

захисника ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2018 року у кримінальному провадженні №12017040790001973 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6, погоджене з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_7, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 березня 2018 року без визначення застави.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна достатня кількість доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, йому відомі потерпілі та свідки у кримінальному провадженні, повні відомості щодо інших підозрюваних, сам підозрюваний не має достатнього ступеню соціальних зв’язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. В той же час, слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з метою заробітку коштів, оскільки з пояснень підозрюваного, його захисника та законного представника вбачається, що підозрюваний наразі перебуває на утриманні батьків та має достатній рівень матеріального забезпечення, що на думку слідчого судді, спростовує вказаний слідчим ризик.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

В обґрунтування вимог скарги апелянт вказує на те, що слідчий суддя вмотивував своє рішення, посилаючись на те, що обрання саме виняткового запобіжного заходу такого як тримання під вартою обумовлено начебто наявністю ризиків, але жодного доказу підтвердження існування даних ризиків, крім повідомлення особі про підозру не існує. Скоєння правопорушення, яке інкримінується стороною обвинувачення підозрюваному, мало місце ще 10 листопада минулого 2017 року, і з того часу ОСОБА_4 жодним чином не намагався ухилитися від слідства,за першою вимогою прибував як до слідчого, так і до суду, а тим більше не намагався вплинути на свідків, потерпілих, або знищити якісь докази. Вказує, що ні слідчим, ні прокурорами не надано роз'яснення щодо процесуального статусу ОСОБА_4 під час проведення слідчих дій, які передбачені ст..128 КПК України. В обґрунтування підозри суд послався на докази, які не можна вважати належними. Апелянт вважає, що стосовно його підзахисного можливо обрати запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт, оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та спортивній секції , постійно проживає разом з батьками однію сімєю, тому вважаю, що наявні підстави стверджувати, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурорів, які вважали за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_4, знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні, та знищити, переховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту є безпідставним, оскільки суд при постановленні ухвали врахував вищенаведене, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Крот