Рішення № 71814916, 25.01.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3812/17

2/215/250/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Азаренко К.М.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2017 р. Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (далі – ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 8292 доларів США 83 центи (в еквіваленті за курсом НБУ станом на 26.07.2017 р. становить 214317 грн.58 коп.) та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3214 грн.76 коп..

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що згідно з умовами кредитного договору №014/0124/34016/74 від 17.07.2007 року (далі – кредитний договір) ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 17550 доларів США строком до 16.07.2021 р. з процентною ставкою за його користування у розмірі 13,000 % річних.

Однак відповідач в порушення умов кредитного договору, не здійснював щомісяця погашення заборгованості згідно з Графіком погашення кредиту та відсотків за ним, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача поточну заборгованість за кредитним договором в сумі 6343 доларів США 14 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ станом 26.07.2017 р. становить 163 930 грн. 34 коп.) та заборгованість за відсотками в розмірі 1949 доларів США 69 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ становить 50387 грн. 24 коп.).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву №144/5-102304 від 18.08.2017 р., в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, заперечень на позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

З урахуванням вищенаведеного суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.07.2007 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0124/34016/74 (а.с.21-24), згідно умов якого ОСОБА_1 надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 17550 доларів США, а Позичальник зобов’язується використати та повернути ОСОБА_3 суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та ОСОБА_3, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначені Договором (п. 1.1 кредитного договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що він надається на строк по 16.07.2021 р. (включно), згідно Графіку надання кредиту (додаток 1 до Договору).

Відповідач отримав від ОСОБА_3 17550,00 доларів США 00 центів, про що свідчить меморіальний ордер №1 від 17.07.2007 р. (а.с.31).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 13,000 % річних.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов’язаний виконувати умови, передбачені цим Договором. Здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з п. 1.3 цього Договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 16.07.2021 року (включно), а також в ці ж строки сплачувати відсотки за фактичне використання кредитних коштів та сплачувати в такі ж терміни комісії за обслуговування кредиту.

Згідно з п.6.5 кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 9.2 кредитного договору кредитор вправі пред’явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох раз протягом останніх дванадцяти місяців. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене Позичальником не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з дня надіслання Позичальнику відповідного повідомлення від Кредитора з вимогою дострокового погашення.

У зв’язку з тим, що відповідачем не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору позивач направив йому вимогу вих.№114-0000/15-61249 від 12.01.2016 року про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором, Зазначена вимога була отримана відповідачем 04.02.2016 р., про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.32,33), однак у встановлені договором строки зазначена вимога не виконана.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки за його користування не сплачує, незважаючи на звернення позивача з вимогою про сплату заборгованості по кредиту та попередження про вжиття заходів із примусового стягнення заборгованості.

Станом на 26.07.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 13611 доларів США 30 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 351766 грн. 63 коп., а саме:

-6343 доларів США 14 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 163930 грн. 34 коп. – поточна заборгованість за кредитом;

-1949 доларів США 69 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 50387 грн. 24 коп. – заборгованість за відсотками;

-5318 доларів США 47 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 137449 грн. 05 коп. – пеня (розрахунок а.с.7-11).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статтею 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно з ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов’язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю№15-93 від 19.02.1993 року.

З вищевикладеного вбачається, що банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Підпункт «в» п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю№15-93 від 19.02.1993 року передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Враховуючи, що такі межі законодавством не визначені, здійснення операції з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії та не суперечить чинному законодавству.

Позивачем надано банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дозвіл на право здійснювати банківські операції, визначені пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу (а.с.40,41, 42-43).

Отже, суд вважає, що відповідно ст.ст.32, 44 Закону України «Про національний банк України», ст.ст.2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст.1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю №15-93 від 19.02.1993 року банк, який у встановленому порядку отримав генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» мав достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Крім того, укладання кредитного договору в іноземній валюті цілком відповідало внутрішній волі відповідача.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі змістом ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Оскільки відповідач порушує умови кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків, то у суду наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченим кредиту та відсотках.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №014/0124/34016/74 від 17.07.2007 року в сумі 8292 доларів США 83 центи (в еквіваленті за курсом НБУ станом на 26.07.2017 р. становить 214317 грн.58 коп.), в тому числі: поточна заборгованість за кредитом в сумі 6343 доларів США 14 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 163 930 грн. 34 коп.) та заборгованість за відсотками в розмірі 1949 доларів США 69 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 50387 грн. 24 коп.), а також судовий збір в сумі 3214 грн. 76 коп. згідно з п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 192, 526, 533, 610, 611, 612, 617, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст. ст. 12, 13, 81,141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (місцезнаходження: вулиця Лєскова, буд.9, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) заборгованість за кредитним договором №014/0124/34016/74 від 17.07.2007 року в сумі 8292 доларів США 83 центи (в еквіваленті за курсом НБУ станом на 26.07.2017 р. становить 214317 грн.58 коп.), в тому числі: поточна заборгованість за кредитом в сумі 6343 доларів США 14 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ становить 163 930 грн. 34 коп.) та заборгованість за відсотками в розмірі 1949 доларів США 69 центів (що в еквіваленті за курсом НБУ становить 50387 грн. 24 коп.), а також судовий збір в сумі 3214 грн. 76 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя