Рішення № 71814765, 18.01.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6014/17

2-а/310/21/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити дії в якому зазначив, що в 2014 році він переїхав з м. Донецька до м. Бердянська. Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради 21.11.2014 року його було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. У зв’язку з досягненням пенсійного віку у квітні 2015 року він оформив пенсію в УПФУ м. Бердянська. У травні 2016 року його дочка придбала квартиру в м. Бердянську, де він зареєструвався і мешкає зі своєю дочкою і онукою з червня 2016 року. Він подав заяву, на підставі якої 16.06.2016 року його виключили з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». З дня оформлення пенсії відповідач нараховував та перераховував належні до виплати суми пенсійного забезпечення, але у серпні 2017 року на його картковий рахунок не було зараховано щомісячну пенсію. Начальник Бердянського об’єднаного Управління ПФУ ОСОБА_2 30.08.2017 року та 06.09.2017 року повідомив йому, що нарахування та виплата пенсії з серпня 2017 року йому припинено за усною вказівкою Головного управління пенсійного фонду України у Запорізькій області у зв’язку з тим, що станом на 07.04.2014 року місцем його реєстрації було м. Донецьк, письмової інформації про прийняття такого рішення йому не надавалось. Вважав, що відсутні підстави для припинення виплати йому пенсії. Призначення пенсії відбулося 2015 року. Відповідачу на час вирішення питання про призначення пенсії відповідно до ст. 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення громадян України» було надано повний пакет документів. Відомості, що містились в документах відповідачем не заперечувались. З того часу (вже понад два роки) будь-яких зауважень щодо змісту документів, на підставі яких відбулося призначення, з боку органів ПФУ йому не надходило. Наголошував, що відсутність пенсійного забезпечення ставить під загрозу його життя, робить неможливим забезпечення його фізіологічних потреб як людини. Внаслідок неотримання пенсії він вимушений використовувати кредитні кошти банку на які банк нараховує відсотки. Оскільки кредитний ліміт обмежений, а вирішення спору може затягнутися на невизначений час, він вимушений використовувати його насамперед для придбання їжі. Станом на 06.09.2017 року його заборгованість перед банком склала 7106,31 грн. Просив визнати протиправною бездіяльність Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яка полягає у невиплаті йому пенсії, починаючи з серпня 2017 року. Визнати протиправним та скасувати рішення Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про припинення виплати йому пенсії. Зобов’язати Бердянське об’єднане управління Пенсійного Фонду України у Запорізькій області поновити виплату йому пенсії негайно після проголошення судового рішення та утриматись від подальшого призупинення її виплати. 27.10.2017 року ОСОБА_1 частково уточнив вимоги, просив визнати протиправною бездіяльність Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яка полягає у затримці виплати йому пенсії за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року. Зобов’язати Бердянське об’єднане управління Пенсійного Фонду України у Запорізькій області утриматись від подальшого призупинення виплати йому пенсії. 07.12.2017 року подав заяву про уточнення позовних вимог, вказуючи, що 21.11.2017 року на його картковий рахунок було зараховано заборгованість з пенсії за серпень, вересень та жовтень 2017 року. Хоча виплату пенсії поновлено, але зі сторони відповідача мала місце протиправна бездіяльність, яка призвела до затримки виплати пенсії на три місяці поспіль. Відповідачем не було надано йому жодних пояснень щодо неправомірних дій, що дає привід вважати про можливість повторення такого в майбутньому. Просив визнати протиправною бездіяльність Бердянського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яка полягає у безпідставному призупиненні нарахування виплати йому пенсії, а саме за серпень, вересень та жовтень 2017 року. Зобов’язати Бердянське Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області утриматись в подальшому від незаконного призупинення виплати йому пенсії.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав з наступних підстав. ОСОБА_1 звернувся до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 18.03.2015 року з письмовою заявою про призначення пенсії, надав паспорт, ідентифікаційний код, довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №2306002381 від 21.11.2014 року. 21 червня 2016 року він особисто надав довідку Управління праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради №1392 від 16.06.2016 року про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, підставою до видачі якої слугувала особиста заява пенсіонера. Також позивач надав копію паспорта з відміткою про реєстрацію його місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16.06.2016 року. У липні 2017 року при проведенні перевірки пенсійних справ осіб вказаної категорії було виявлено факт порушення чинного законодавства Управлінням праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради в частині вирішення питання скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Підставою для скасування довідки згідно ст. 12 ЗУ №1706-VI від 20.10.2014 року «про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини за яких внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки. Однією з підстав здійснення пенсійної виплати чи її поновлення на підконтрольній українській владі території є письмова відмова відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з п. 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ 01.10.2014 року №509. У цьому випадку при відмові позивача від довідки вказаний документ відсутній. Замість вказаного рішення позивач надав до управління довідку №1392 від 16.06.2016 року. Заява позивача про відмову від реєстрації та наявність в паспорті реєстрації місця проживання на території, яка контролюється українською владою після 01.04.2014 року не може слугувати підставою письмової відмови у взятті на облік в порядку, встановленому Постановою 509, оскільки на момент переміщення особи вказані обставини існували і не могли зникнути, тому що особа з вказаних підстав залишається на території підконтрольній українській владі, а місце її наступної реєстрації на цій території є наслідком переміщення з вказаних підстав. З метою усунення наслідків вказаних порушень, допущених органом соціального захисту населення, позивачу належало особисто звернутись з письмовою заявою, надавши нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та заяву про відкриття рахунку в АТ «Ощадбанк України». Відповідач не бажає вчинити дії з метою усунення обставин, які призвели до зупинення пенсійних виплат. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. 10.01.2018 року відповідачем направлено до суду відзив на уточнену позовну заяву від 07.12.2017 року, в якій зазначив, що позивачу відновлено виплату пенсії з 01.08.2017 року. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 отримав 26 242,50 грн. за серпень, вересень, жовтень 2017 року, тому вважав заяву про уточнення позовних вимог безпідставною та необґрунтованою.

Представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 47 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до копії паспорта серії ВВ №955984 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з 16.06.2016 року (а.с.10-14).

Згідно протоколу №1007 від 20.03.2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 15.04.2015 року (а.с.86).

Із довідки Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22 вересня 2017 року вбачається, що до серпня 2017 року ОСОБА_1 нараховувалась пенсія за віком, а в серпні 2017 року пенсію не нараховано (а.с.28).

Нарахування позивачу пенсії за серпень, вересень, жовтень 2017 року підтверджується довідкою Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області № 4444 від 30.10.2017 року (а.с.44). Відповідно до довідки Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області від 30.10.2017 року пенсія ОСОБА_1 за серпень, вересень, жовтень 2017 року була виплачена одним платежем в сумі 34990 грн. у листопаді 2017року (а.с.48).

Таким чином, судом встановлено, що позивачу в порушення ст. 47 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у серпні, вересні, жовтні 2017 року не була виплачена пенсія, тому бездіяльність Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з невиплати пенсії ОСОБА_1 за серпень, вересень та жовтень місяці 2017 року слід визнати протиправною.

21.11.2014 року позивач отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка в подальшому була неодноразово перереєстрована (а.с.8).

Згідно довідки №1392 від 16.06.2016 року та довідки №3125 від 25.10.2017 року УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_1 відмовився від статусу внутрішньо переміщеної особи і з 16.06.2016 року на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває (а.с.9,41).

Суд вважає, що реєстрація ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, а в подальшому відмова від цього статусу, жодним чином не впливає на обов’язок відповідача виплачувати йому пенсію відповідно до вимог ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач проживає на території, яка контролюється українською владою, пенсія йому була призначена Бердянським ОУПФУ в Запорізькій області, а тому і повинна виплачуватись не за ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а на загальних підставах.

Вимога позивача про зобов’язання Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області утриматись в подальшому від незаконного призупинення виплати йому пенсії не підлягає задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 139,241-246,255,295,297 КАС України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з невиплати пенсії ОСОБА_1 за серпень, вересень та жовтень місяці 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 640 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя