Ухвала суду № 71814295, 17.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 січня 2018 року м. Київ№ 826/7590/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,-

за участю:

від позивача - Мотренко Н.В.;

від відповідача - Гера Г.Г.

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13.07.2012 № 319 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3829 від 31.05.2006, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД";

- поновити документ дозвільного характеру, а саме спеціальний дозвіл на користування надрами № 3829 від 31.05.2006, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД".

Ухвалою суду від 14 червня 2016 року відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до ухвали суду від 4 грудня 2017 року адміністративну справу № 826/7590/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

У судовому засіданні 17 січня 2018 року представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке 17.08.2016 було подано до суду представником відповідача Браіловською К.Е. Наполягав на тому, що позивач звернувся до суду з пропуском установленого Кодексом адміністративного судочинства України строку. При цьому, у спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві, зазначив, що про існування спірного наказу останньому стало відомо 24.07.2012, тобто з моменту отримання листа Держгеонадр України від 18.07.2012. Крім того, пояснив, що інформація та накази про анулювання чи зупинення спеціальних дозволів є загальнодоступною та розміщується на офіційному сайті Держгеонадр України.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявленого клопотання. Пояснила, що позивач не заперечує обставин щодо пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом, натомість, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що за інформацією керівника позивача жодних листів вони не отримували. Зазначала, про існування спірного наказу позивач дізнався з відповіді відповідача від 19.04.2016 на його запит. З огляду на викладене, просила суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні 17 січня 2018 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

14 квітня 2016 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України з запитом, у якому просив надати інформацію щодо кінцевої дати строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 3829 від 31.05.2006.

Листом від 19 квітня 2016 року № 121/ПІ-12-16 Держгеонадра України надала Товариству з обмеженою відповідальністю витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, які анульовані відповідно до наказу Держгеонадр від 13 липня 2012 року № 319.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З системного аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, з'ясовуючи питання щодо початку перебігу строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Так, пунктом 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року N 615 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ.

З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання дозволів Держгеонадра утворює комісію з питань надрокористування, до складу якої включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються Держгеонадрами.

Наказ про надання дозволу розміщується протягом п'яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Накази Держгеонадр про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 18липня 2012 року відповідачем на адресу позивача направлено лист № 6456/01/14-12, у якому останньому доведено до відома, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 3829 від 31.05.2006 анульовано наказом Державної служби геології та надр України від 13.07.2012 № 319 (а.с. 80).

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що зазначений лист 24 липня 2012 року вручено уповноваженій особі за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" (а.с. 81).

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, ще 26 квітня 2012 року відповідачем на адресу позивача надсилався лист № 3760/03/14-12 про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" до 01 червня 2012 року терміну для усунення порушень, які призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3829 від 31.05.2006 (а.с. 75).

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що зазначений лист 03 травня 2012 року вручено уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" (а.с. 76).

Встановлені обставини підтверджують обізнаність позивача про існування оскаржуваного наказу та повністю спростовують доводи останнього, покладені в основу клопотання про визнання поважними причин пропуску звернення до суду з даним позовом.

При цьому, звернення позивача до відповідача з запитом у 2016 році суд розцінює як спробу позивача створити штучне поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Так, при визначенні початку перебігу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Враховуючи, що оскаржуваний наказ перебував в загальному доступі, а про його прийняття позивача було письмово повідомлено, перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" розпочався з 25 липня 2012 року.

Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 18 травня 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та відсутність жодних підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу - без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТБУД" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок

Повний текст ухвали складено 22 січня 2018 року.