Ухвала суду № 71814110, 23.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3041/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася зі скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи тим, що державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 18.03.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2п-3454 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УніверсалБанк» суму боргу в розмірі 1134500,26 грн. Вважає, що виконавчий лист був пред’явлений з пропуском строку його пред’явлення до виконання, а також те, що у виконавчому листі зазначені тільки прізвище, ім’я та по-батькові боржника, адреса проживання. Інших даних не зазначено, хоча вони були суду відомі, зокрема серія та номер паспорту, ідентифікаційний код. Крім того, зазначено прізвище боржника «Михалько», хоча з того часу прізвище змінилося. За таких обставин, державним виконавцем неправомірно винесено постанова про відкриття виконавчого провадження.

У судове засідання представник заявника не з'явився, про час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений.

У судове засідання державний виконавець не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких заперечує проти задоволення скарги, зокрема, з тих підстав, що виконавчий документ було видано 03.08.2010 р. відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час видачі документу, де зазначення індивідуального ідентифікаційного коду було не обов’язковим. Щодо зазначення прізвища боржника, то у виконавчому листі зазначено те прізвище, яке мала боржниця на час видачі виконавчого листа, а зміна прізвища відбулася в 2012 році. Виконавчий документ пред’явлено до виконання в межах строку, визначеного ст.. 22 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваютьс,я в тому числі, й частковим виконанням рішення боржника. Так, боржник самостійно частково виконав рішення суду згідно заяви стягувача від 11.03.2016 року. Враховуючи наведене вважає, що дії виконавця є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а твердження боржника ОСОБА_2 є такими, що не відповідають дійсності.

У судове засідання представник стягувача ПАТ «Універсалбанк» не з’явився, надав заперечення проти задоволення скарги. Зазначили, що виконавчий лист було пред’явлено до виконання 11.03.2016 року. Термін пред’явлення виконавчого листа до виконання переривався, оскільки боржником було добровільне часткове виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №2п-3454/10 від 29.06.2010 року в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується копією заяви на переказ готівки №041В6001131760085 від 25.06.2013 року. Крім того останній платіж ОСОБА_2 здійснила згідно заяви на переказ готівки №041В601150090027 від 09.01.2015 року в розмірі 15 000 грн., призначенням платежу добровільне часткове виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду №2п-3454/10 від 29.06.2010 року. Щодо зміни прізвища боржника, то така зміна відбулася через більш ніж два роки після набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи, у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи випливає, що 03.10.2010 року по цивільній справі № 2п-3454/10 було видано виконавчий лист по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу. Відповідно до якого судом вирішено: стягнути з ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 1553676,03 грн. (один мільйон п’ятсот п’ятдесят три тисячі шістсот сімдесят шість грн.. 03 коп), судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набрало законної сили 09 липня 2010 року. У виконавчому листі зазначені прізвище, ім’я, по батькові боржника та його адреса: ОСОБА_4, 88000, АДРЕСА_1, та найменування та адреса стягувача: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код 21133352, п/р 29095000202428 в ПАТ «Універсал Банк» в м. Києві, МФО 322001, 88000, м. Ужгород, вул. Волошина,5 (Корзо,19). Зазначені відомості щодо набрання рішенням законної сили, дати видачі виконавчого листа, строк пред’явлення до виконання та орган, який видав виконавчий лист. Виконавчий лист підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час видачі виконавчого листа, У виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Таким чином, виконавчий лист на час його видачі відповідав вимогам визначеним ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Як випливає з копії паспорту боржника, такий виданий на прізвище ОСОБА_2 28 листопада 2012 року, тобто майже після двох років після видачі виконавчого листа, тобто підстав зазначення іншого прізвища у виконавчому листі не було.

Як випливає з постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2016, відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2п-3454/10 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 1134500,26 (залишок боргу).

Як випливає з копій заяв на переказ готівки, боржником здійснювалося погашення заборгованості добровільно, а саме: 30.09.2014 р. в сумі 15 570 грн., 01.09.2014 в сумі 11000 грн., 06.06.2013 в сумі 8100 грн., 28.02.2014 в сумі 9690 грн., 29.11.2013 в сумі 8 230 грн., 30.04.2014 в сумі 12400 грн., 30.05.2014 в сумі 12200 грн., 30.09.2013 в сумі 6 556 грн., 31.03.2014 в сумі 9500 грн., 31.07.2013 в сумі 6500 грн., 31.07.2014 в сумі 11600 грн., 31.10.2013 в сумі 6560 грн., 31.12.2013 в сумі 8200 грн., 09.01.2015 в сумі 15000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

За приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання протягом року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються в тому числі й частковим виконанням рішення боржника.

Відповідно до ч. 2. ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, після добровільного погашення частини боргу, строк пред’явлення виконавчого листа перервався, а тому строк пред’явлення виконавчого документу до виконання є поновленим. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Стягувач звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження 11.03.2016 року, протягом строку встановленого у виконавчому листі в три роки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, держаний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 89, 260-261, 353-355, 450-451 ЦПК України, ст. ст. 19, 22, 23, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження», суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5