Рішення № 71813948, 25.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року справа № 823/2080/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу № 823/2080/17

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109)

до ОСОБА_1 (вул. Благовіщенська, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення податкового боргу, прийняв рішення.

Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути кошти ОСОБА_1 у рахунок погашення податкового боргу у сумі 9159 грн. 81 коп.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов’язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 9159 грн. 81 коп.

Відповідач про необхідність у строк протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у разі не визнання адміністративного позову, надіслати до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (що можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини, був повідомлений належним чином (а.с.24), проте відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Згідно ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справи, визначені ч.1 цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених ч.1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом – Кодекс №2755-VI).

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Кодексу №2755 платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 Кодексу №2755 об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу №2755 Податок на доходи фізичних осіб (п.164.1 ст.164 Кодексу №2755).

Кодексом №2755 (пп.174.2.2 п.174.2 ст.174) визначено, що об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 цього Кодексу: 5 відсотків бази оподаткування.

Згідно ст.75 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За результатами документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою – платником податку ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 встановлено, що відповідач отримав дохід у 2015 році, що включається до загального річного оподаткованого доходу – у вигляді спадщини від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення – у сумі 105506 грн. Сума податку, що належить до сплати із вказаного доходу становить 5275 грн. 30 коп.

На підставі акту про результати від 27.09.2016 № 132/1300/НОМЕР_1 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) від 02.11.2016 № 392/1300/НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 6594 грн. 13 коп., у тому числі за податковим зобов’язанням – 5275 грн. 30 коп., за штрафними фінансовими санкціями – 1318 грн. 83 коп.;

- ППР від 02.11.2016 № НОМЕР_2 про застосування штрафних фінансових санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік у сумі 170 грн.;

- ППР від 02.11.2016 № НОМЕР_3 про визначення суми грошового зобов’язання з податків та зборів, у т.ч. пені у сумі 2024 грн. 70 коп., за податковим зобов’язанням з ПДФО – 1582 грн. 59 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 395 грн. 65 коп., пеня у сумі 46 грн. 46 коп.

Зазначені ППР направлено за адресою реєстрації відповідача, проте були повернуті за закінченням терміну зберігання (а.с.20).

Відповідно до п.58.3 ст.58 Кодексу №2755-VI ППР вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. Згідно ст.42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Зазначені ППР відповідачем, у встановлений чинним законодавством строк, не оскаржено, у зв'язку з чим, зобов'язання, визначені у ППР від 02.11.2016: № 392/1300/НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 вважаються узгодженими.

Відповідно до облікової картки платника податків за відповідачем обліковано залишок несплаченої пені у сумі 370 грн. 98 коп.

Загальна сума податкового боргу відповідача становить 9159 грн. 81 коп. (2024,70 + 6594,13 + 170 + 370,98).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755-VI податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу №2755-VI у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем згідно п.59.1 ст.59 Кодексу №2755 у зв'язку з несплатою боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 23.02.2017 №103-10 у сумі 9159 грн. 81 коп. (а.с.22).

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п. 29 від 09.12.1994).

Пунктом 87.2 ст.87 Кодексу №2755-VI визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. КАС України (п.1 ст.77) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

На час розгляду справи податковий борг у сумі 9159 грн. 81 коп. не сплачено, що підтверджується відомостями, що містить зворотній бік облікової картки платника податків (а.с.23-24), тому позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (вул. Благовіщенська, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109) податковий борг у сумі 9159 (дев’ять тисяч сто п’ятдесят дев’ять) грн. 81 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова