Рішення № 71813897, 23.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1689/17

Провадження № 2/192/86/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" січня 2018 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення переплати пенсії.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач знаходиться на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII.

Позивачем проведена звірка баз даних з підсистемою ІКІС Пенсійного фонду України «Відомості з реєстру страхувальників».

Згідно даних отриманих в результаті проведеної звірки, було з’ясовано, що відповідач ОСОБА_2 з 25 січня 2012 року зареєстрований як фізична-особа підприємець, при цьому до пенсії йому виплачувалася надбавка на утримання відповідно до п. «а» ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як непрацюючому пенсіонеру.

Оскільки відповідач своєчасно не повідомив позивача про працевлаштування, в нього то виникла переплата пенсії за період з 15 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року в розмірі 2434 грн. 40 коп., яка підлягає відшкодуванню до Державного бюджету України.

Оскільки пенсія відповідачеві була призначена по інвалідності, згідно довідки МСЕК, то у зв’язку із закінченням строку інвалідності з 01 вересня 2016 року, виплата пенсії була припинена.

Станом на 01 листопада 2016 року сума заборгованості по переплаті пенсії за період з 15 вересня 2015 року по 31 березня 2016 року становить в розмірі 2434 грн. 40 коп., частково утримана з пенсії відповідача згідно рішення від 21 червня 2016 року №21062016, про стягнення сум пенсії виплачених надміру. Залишок переплати пенсії, що підлягає відшкодуванню до Державного бюджету України складає 1417 грн. 40 коп.

Позивачем неодноразово було направлено відповідачеві листи, щодо добровільного повернення надміру виплаченої суми пенсії за період з 15 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року в розмірі 1417 грн. 40 коп., однак відповідачем вони були проігноровані, в зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду, щодо стягнення надміру виплаченої пенсії в судовому порядку.

Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та прохав їх задовольнити. Пояснив, що відповідач звернувся до позивача 22 лютого 2016 року із заявою про призначення пенсії, як особа, що має інвалідність. Рішенням позивача від 23 лютого 2016 року, було призначено пенсія відповідачеві, при цьому, оскільки відповідач повідомив про те, що він не працевлаштований, йому сплачувалась надбавка. Точний розмір надбавки і порядок її нарахування він не знає, як і не знає яким рішенням призначався розмір надбавки відповідачу. Десь на початку 2016 року, за результатами перевірки бази ІКІС, вони дізнались, що відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем і тому вони припинили виплату надбавки відповідачу.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився причини неявки суду не повідомив (а.с. 51).

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що згідно довідки обласної медико - соціальної експертної комісії №5 Міністерства охорони здоров’я від 26 серпня 2015 року серія 10 ААГ, відповідачеві ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності строком до 01 вересня 2016 року (а.с. 24).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою НОМЕР_1 від 15 вересня 2015 року Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідачеві ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності за його заявою від 22 лютого 2016 року, в розмірі 1353 грн. 24 коп., щомісячно починаючи з 15 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року (а.с. 26).

Згідно п. а ч. 1 ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції яка діяла на час спірних правовідносин) - до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції яка діяла на час спірних правовідносин) - до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: надбавка непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З вищевказаного протоколу не вбачається, факт встановлення будь-якої надбавки відповідачу, як і підстава встановлення такої надбавки. На питання суду в судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити суду яка надбавка була встановлена відповідачу, пославшись лише на те, що була встановлена надбавка у зв’язку з тим, що відповідач був непрацюючою особою.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції яка діяла на час спірних правовідносин) - пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Як зазначив, в своєму позові позивач, оскільки під час звірки ними було виявлено, що відповідач зареєстрований з 2012 року, як фізична особа – підприємець, тому вони, у зв’язку з працевлаштуванням відповідача, та неповідомлення про цей факт, визначили, що за період з 15 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року виникла переплата пенсії в розмірі 2434 грн. 40 коп., яку вони з липня 2016 року по 20 % почали утримувати з відповідача. Після припинення виплати пенсії станом на 01 вересня 2016 року розмір переплати становить 1417 грн. 40 коп.

На підтвердження тієї обставини, що відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, позивач надав суду витяг з реєстру страхувальників, який ніяким чином не завірений, і з якого не вбачаються відомості про те, що відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець (а.с. 29).

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт реєстрації особи фізичною особою-підприємцем підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, або витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Представник позивача не зміг суду обґрунтувати, яким чином незавірений витяг з реєстру страхувальників підтверджує реєстрацію відповідача фізичною особою-підприємцем.

Крім того, позивачем на підтвердження нарахування та виплату надміру виплаченої пенсії в розмірі 1417 грн. 40 коп., яку прохають стягнути з відповідача, не надано будь яких доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_2 даних грошових коштів, а надані розрахунки містять лише інформацію про нарахування грошових коштів, інформація про отримання їх відповідачем суду не надана (а.с.30, 33).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено суду факт призначення до виплати надбавки, як непрацюючому пенсіонеру, розмір такої надбавки та порядок її обчислення, а також факт отримання відповідачем надмірних сум, як і ту обставину, що відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем, у зв’язку з чим суд вважає, що в задоволенні вимог слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку з відмовою в задоволенні позову, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, то судові витрати по справі компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

На підставі викладеного, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 8, 16, 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції яка діяла на час спірних правовідносин), керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 січня 2018 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.