Рішення № 71813769, 17.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року (об 11 год. 20 хв.)Справа № 808/803/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» (далі – позивач або ТОВ «Невіс») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (вх. №17315 від 16.06.2017), просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.12.2016 №0002781405, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2016 №0002771405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ н загальну суму 634 878 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 423 252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211 626 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2016 №0001244000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» на загальну суму 236 065,50 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 157 377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78 688,50 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.12.2016 №0001254000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «пальне» на загальну суму 1 177,24 грн., з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 1 177,24 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.03.2017 №0000394000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на загальну суму 510 грн., з яких: за штрафами (фінансовими) санкціями 510 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, зазначила, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки №119/08-01-40-00/25223540 від 09.12.2016 про заниження позивачем обсягів реалізації пального, які зроблені відповідачем шляхом порівняння фактичних залишків пального на АЗС станом на 25.10.2016 та розрахункових залишків, визначених в акті. Відсутність палива в загальному обсязі 125 933,93 літрів встановлена за результатами зняття фактичних залишків по трьом АЗС товариства, проте, відповідачем не було враховано, що позивач має паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 березня, 190. Вказує, що перелік пунктів реалізації та/або зберігання, включаючи й вищевказаний паливний склад, було зазначено в заяві про реєстрацію платника акцизного податку та підтверджено під час документальної невиїзної перевірки ТОВ «Невіс» (акт перевірки №000005/08-03-12/25223540 від 19.08.2016). В акті інвентаризації обсягів залишку пального на 01.03.2016, на який спирається відповідач, було враховано залишки пального за всіма чотирма пунктами зберігання/реалізації палива, проте під час фактичних перевірок, проведених відповідачем та в ході яких ним складалися акти зняття фактичних залишків по трьом вищенаведеним АЗС, фактичні залишки на паливному складі не знімалися, тому такі залишки не були враховані відповідачем. Окрім того, вказує, що відповідачем безпідставно увесь обсяг встановленої невідповідності залишків віднесено на звітний період жовтень 2016 року, проте враховуючи, що податкове зобов’язання з акцизного податку визначається виходячи із ставки податку в євро за офіційним курсом НБУ до іноземних валют, встановленому на 20-те число місяця,що передує місяцю реалізації пального, визначення періоду, в якому занижені обсяги реалізації пального має істотне значення для правильного та обґрунтованого розрахунку податкового зобов’язання. Проте, обраний відповідачем метод визначення звітного періоду (місяця), обсяги реалізації пального в якому, на думку відповідача, занижені, останнім місяцем періоду перевірки, не передбачений чинним податковим законодавством і є виключно наслідком неможливості достовірного визначення звітного періоду. Зазначене мало вплив й на висновок відповідача про заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість саме в жовтні 2016 року. Також допущено відповідачем й інші порушення вимог Податкового кодексу України при розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, а саме: контролюючим органом визначено суму занижених зобов’язань за методом, що не передбачений Податковим кодексом України, а саме за середньою ціною реалізації палива станом на 25.10.2016, проте яким чином та на підставі яких даних відповідачем обраховано середню ціну реалізації палива в акті не зазначено. Також вказує на безпідставне застосування штрафних санкцій в підвищеному розмірі - 50%. Вказує, що в розрахунку сум фінансових санкцій з ПДВ зазначено, що штрафну санкцію застосовано в зазначеному розмірі, оскільки за результатами попередньої перевірки також приймалося податкове повідомлення-рішення, проте дане податкове повідомлення-рішення було скасовано в порядку адміністративного оскарження. Окрім того, вказує, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України внаслідок ненадання документів на запит контролюючого органу є неправомірним, оскільки про проведення перевірки позивач дізнався 29.11.2016 отримавши наказ та повідомлення про проведення перевірки, а проведення перевірки було призначено з 28.11.2016 та 02.12.2016 перевірку вже було закінчено. Враховуючи, що 29.11.2016 та 30.11.2016 були вихідними днями, позивач з об’єктивних причин був позбавлений можливості надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства за 8 місяців. Враховуючи вищевикладене, вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню та просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях (вх. №14179 від 18.05.2017). Зокрема, зазначає, що паливний склад, про наявність якого вказує позивач не є зареєстрованим у встановленому порядку. Так, позивачем подавалася заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального,до якої було включено такий паливний склад, проте зазначену заяву не було прийнято до розгляду в електронному автоматичному режимі через наявність помилок (Виявлені помилки: Щодо пункту «АЗС»: Документ не прийнято до розгляду. Інформація про об’єкт вже наявна у реєстрі пунктів з реалізації пального. За необхідності надішліть нову заяву з іншим кодом ознаки надання інформації). Вказує, що для офіційної реєстрації паливного складу позивачу потрібно було подати заявку із зазначенням лише такого складу та поставити помітку про внесення зміни до попередньої заяви. Проте, таких дій позивачем вчинено не було. Вказує, що відповідач не надав документів на запит контролюючого органу, а тому висновки акту перевірки ґрунтувалися на даних фактичних перевірок АЗС позивача. Окрім того, штрафна санкція у розмірі 50% була застосована цілком правомірно, оскільки податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами попередньої перевірки, було скасовано за результатом адміністративного оскарження лише в частині визначення штрафної санкції, тому контролюючим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення про визначення тільки грошового зобов’язання за основним платежем. З урахуванням вищенаведеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі статті 250 КАС України в судовому засіданні проголошено скорочене рішення суду та оголошено про час складання повного рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Невіс» зареєстровано як юридична особа 10.12.1997 із присвоєнням ідентифікаційного коду 25223540. Юридичною адресою товариства є: 71612, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, вул.. Центральна, буд. 35 ОСОБА_3 видом економічної діяльності підприємства є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

У період з 28.11.2016 по 02.12.2016 на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №1253 від 25.11.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Невіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при обчисленні, нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та акцизного податку при здійсненні операцій з пальним за період з 01.03.2016 по 31.10.2016, результати якої викладені в акті перевірки №119/08-01-40-00/25223540 від 09.12.2016.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 185.1 а) п. 185.1 ст. 185, пп. 186.1 а) п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 423 252 грн., в тому числі за жовтень 2016 року на 423 252 грн., та завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у сумі 331 грн., у тому числі за жовтень 2016 року у сумі 331 грн.;

- пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов’язання з акцизного податку всього на 157 377 грн., в т.ч.:

- заниження за березень 2016 року на 6 558 грн.;

- заниження за квітень 2016 року на 282 грн.;

- заниження за травень 2016 року на 38 грн.;

- заниження за липень 2016 року на 364 грн.;

- заниження за серпень 2016 року на 352 грн.;

- заниження за вересень 2016 року на 427 грн.;

- заниження за жовтень 2016 року на 151 642 грн.;

- п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме: не здійснення станом на день підписання акту перевірки реєстрації акцизних накладних на обсяг реалізованого палива в обсязі 150 094 літрів в т.ч.:

- квітень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 118,49 літри (більше 120 календарних днів);

- червень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 160,68 літри (більше 120 календарних днів);

- липень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 450,86 літри (більше 120 календарних днів);

- серпень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 607,20 літри (більше 90 календарних днів);

- вересень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 6 260,01 літри (більше 60 календарних днів);

- жовтень 2016 року на обсяг реалізації палива в кількості 142 496,76 літри (більше 30 календарних днів).

28.12.2016 на підставі вищевказаних висновків акту перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято у відношенні ТОВ «Невіс» податкові повідомлення-рішення:

- форми «В4» №0002781405, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331 грн.;

- форми «Р» №0002771405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ н загальну суму 634 878 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 423 252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211 626 грн.;

- форми «Р» №0001244000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» на загальну суму 236 065,50 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 157 377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78 688,50 грн.;

- форми «ПС» №0001254000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «пальне» на загальну суму 1 177,24 грн., з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 1 177,24 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 13.03.2017 №5012/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.016 №0002781405, №0002771405, №0001244000 та №0001254000 залишено без змін, збільшено штрафну санкцію за ненадання скаржником до контролюючого органу оригіналів документів та їх копії на 510 грн., а скаргу позивача залишено без задоволення.

22.03.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540 та рішення ДФС України «Про результати розгляду скарги» від 13.03.2017 №5012/6/99-99-11-01-02-25 прийнято у відношенні позивача податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0000394000, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі – ПК України).

Пунктом 58 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015 ПК України доповнено статтею 231 (Акцизна накладна) та статтею 232 (Електронне адміністрування реалізації пального).

Згідно з п.1 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015, вказані доповнення до ПК України набрали чинності з 01.03.2016.

Згідно п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПК України, облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вищенаведених положень Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №113 від 24.02.2016 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку, Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

Пунктами 6, 7 Порядку визначено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою - підприємцем або його представником.

Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

У заяві в розрізі КОАТУУ надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) з реалізації пального. Щодо кожного пункту у заяві зазначається код пункту реалізації пального (код згідно з ЄДРПОУ, якщо пункт є відокремленим підрозділом юридичної особи) або код за кодифікацією, прийнятою самою особою, назва, місцезнаходження та інші дані, встановлені формою заяви.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв'язку в електронному вигляді у другій квитанції.

Отже, вищенаведеними приписами Порядку передбачено, що у заяві про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального зазначаються дані про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) з реалізації пального, а за результатом розгляду такої заяви платнику податків видається друга квитанція.

Окрім того, пунктом 31 Порядку передбачено, що протягом 20 календарних днів починаючи з 1 березня 2016 р. платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 р. із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, у яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючі документи на відповідні об'єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується наказом Мінфіну.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дати його подання.

Зазначені в акті інвентаризації обсяги залишку пального у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД одноразово збільшують показник (SАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вищевказаних положень ПК України та Порядку позивач подав до контролюючого органу за основним місцем обліку (Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, в якій в графі «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального вказав: 1. АЗС за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Кам’янське, вул.. Центральна, 35-А; 2. АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул.. Істоміна, вул. Цілинна, вул.. Шмідта; 3. АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 4. Паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 березня, 190.

Згідно з квитанцією №1, заяву ТОВ «Невіс» про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального доставлено до центрального рівня 18.03.2016, о 16:02:14, де документ збережено, а відповідно до квитанції №2, документ доставлено до районного рівня - Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 18.03.2016, о 16:02:14.

Водночас квитанція №2 містить помітку «Виявлені помилки: Щодо пункту «АЗС»: Документ не прийнято до розгляду. Інформація про об’єкт вже наявна у реєстрі пунктів з реалізації пального. За необхідності надішліть нову заяву з іншим кодом ознаки надання інформації».

Окрім того, як свідчать матеріали справи на виконання вимог пункту 31 Порядку позивачем було подано до контролюючого органу за основним місцем обліку (Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) акт інвентаризації обсягів залишку пального на 01.03.2016, в якому також вказано наступні пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального: 1. АЗС за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Кам’янське, вул.. Центральна, 35-А; 2. АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул.. Істоміна, вул. Цілинна, вул.. Шмідта; 3. АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 4. Паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 березня, 190; та відповідно залишки пального на них.

Зазначений документ було прийнято контролюючим органом, про що свідчить квитанція №2 від 20.03.2016.

Також, встановлено, що Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у період з 10.08.2016 по 19.08.2016 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Невіс» з питання визначення залишків палива в ємностях зберігання (сховища, балони, автомобілі та інше) та достовірності декларування заявлених в акті інвентаризації залишків пального станом на 01.03.2016, за результатами якої складено акт від 19.08.2016 №000005/08-03-12/25223540, в якому також підтверджено наявність чотирьох стаціонарних заправок у позивача.

При цьому, як встановлено судом зі змісту акту перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540 підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про заниження позивачем фактичного обсягу реалізації паливних матеріалів у кількості 125 933,93 л. Зазначений залишок встановлено за результатами порівняння даних, відображених в СЕАРП (системи електронного адміністрування реалізації пального) (дані акту інвентаризації пального з урахуванням акту перевірки від 19.08.2016 №000005/08-03-12/25223540), даних ЄРПН (Єдиного реєстру податкових накладних) щодо придбання пального та щодо реалізації пального, фактичного залишку на 25.10.2016 (дані фактичних перевірок залишків пального на АЗС (1) м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 2) Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул.. Істоміна, вул. Цілинна, вул.. Шмідта; 3) Запорізька область, Василівський район, с. Кам’янське, вул.. Центральна, 35-А). В акті перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540 також вказано, що інші місця зберігання палива ТОВ «Невіс» станом на 25.10.2016 не реєструвалися, будь-яких документів щодо іншого використання палива станом на 25.10.2016 до перевірки надано не було, а отже паливо в зазначеній кількості було реалізовано у роздрібній торгівлі.

Як встановлено судом з пояснень представника відповідача, фактичною підставою для не взяття до уваги паливного складу за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 березня, 190, стало те, що для офіційної реєстрації паливного складу позивачу потрібно було подати заявку із зазначенням лише такого складу та поставити помітку про внесення зміни до попередньої заяви. Проте, таких дій позивачем вчинено не було. Відповідач не надав документів на запит контролюючого органу, а тому висновки акту перевірки ґрунтувалися на даних фактичних перевірок АЗС позивача.

Проте, суд не може повністю погодитися із таким висновком та доводами відповідача та зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, листом №3888/10/08-01-40-00-16 від 10.11.2016 ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось до позивача із запитом про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень, в якому вказало, що ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Невіс» обсягів реалізації пального та відповідно недостовірність визначення суми акцизного податку з реалізованого пального, вказано обставини, що дають підстави для таких висновків, посилання на норми ПК України та просило протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених у запиті фактів.

Листом №171116/1-2 від 17.11.2016 позивач повідомив ГУ ДФС у Запорізькій області, що вважає вказані відповідачем у запиті обставини (акти фактичної перевірки залишків пального станом на 25.10.2016), що свідчать по це порушення, безпідставними, оскільки акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016 складено та подано за чотирма адресами, а фактичні перевірки проводилися лише за трьома адресами. Окрім того, позивач вказав, що він не має можливості надати оригінали бухгалтерських документів, оскільки вони вилучені співробітниками поліції в межах кримінального провадження, про що свідчить протокол обшуку від 26.09.2016.

Наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.11.2016 №1253 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Невіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при обчисленні, нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та акцизного податку при здійсненні операцій з пальним за період з 01.03.2016 по 31.10.2016.

Зазначений наказ разом із повідомленням про проведення перевірки від 25.11.2016 було отримано позивачем 29.11.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

В повідомленні про проведення перевірки від 25.11.2016 відповідачем також зазначено про необхідність надання впродовж перевірки усіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України.

З матеріалів справи судом також встановлено, що позивач листом №301116/1-3 від 30.11.2016 звернувся до СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області та просив надати документи бухгалтерського обліку ТОВ «Невіс», які вилучені на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя та протоколу обшуку від 26.09.2016, проте листом №3034/23-03 від 30.11.2016 СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області було повідомлено, що в даний час немає правових підстав для повернення позивачу цих документів.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що позивачем фактично не надано станом на дату закінчення перевірки будь-яких первинних документів та документів бухгалтерського обліку щодо повноти обчислення, нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з пальним, що підтверджують дані податкових декларацій за період, що перевірявся.

При цьому, суд зазначає, що так само позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що він повідомляв відповідача про відмову СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області повернути вилучені документи.

Також судом не приймаються до уваги покликання позивача на стислі строки проведення перевірки та у зв’язку з цим неможливість надання запитуваних документів у встановлений термін, оскільки таких документів чи доказів вжиття заходів, спрямованих на отримання таких документів, позивачем не надавалося до контролюючого органу як до складання акту перевірки, так і до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та до процедури їх адміністративного оскарження. При цьому, суд зазначає, що позивач мав таку можливість надати контролюючому органу вищевказані документи або докази вжиття необхідних заходів,спрямованих на їх отримання, до дати складання акту перевірки, адже директора позивача було запрошено для ознайомлення, підписання та отримання матеріалів перевірки до контролюючого органу на 09.12.2016, 16:00 годину, проте він, незважаючи на належне повідомлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, до контролюючого органу не з’явився, що підтверджується актом №092/08-01-40-00/25223540 від 09.12.2016 про неможливість вручення та підписання акту від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540.

Абзацом першим пункту 85.2 статі 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацами першим, другим пункту 121.1 статті 121 ПК України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Звідси, суд вважає цілком обґрунтованим застосування до позивача штрафу у розмірі 510 грн. за ненадання контролюючим органам документів, що стосувалися предмету перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення №0000394000 від 22.03.2017 визнається судом як правомірне, а тому в задоволенні позовних вимог про його скасування належить відмовити.

Водночас, за змістом п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах (пп. 72.1.1.1 пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України) та інформація, що надійшла за результатами податкового контролю (пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Як видно з матеріалів справи, відомості про наявність у позивача паливного складу за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 березня, 190, відкриті та доступні відповідачу не тільки з СЕАРП, а й з інших джерел, зокрема вищезгадані акт інвентаризації залишків пального станом на 01.03.2016 та акт перевірки від 19.08.2016 №000005/08-03-12/25223540.

Зазначені документи були використані відповідачем в ході перевірки, проте відповідачем не взято до уваги декларування в них наявності у позивача паливного складу за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 березня, 190.

Зазначене свідчить про необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540, оскільки такі висновки зроблені без усебічного та усестороннього дослідження всіх обставин, що мають значення в ході проведення перевірки з згаданих питань.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 28.12.016 №0002781405, №0002771405, №0001244000 та №0001254000, прийняті на підставі цих висновків є протиправними, а отже підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що для офіційної реєстрації паливного складу позивачу потрібно було подати заявку із зазначенням лише такого складу та поставити помітку про внесення зміни до попередньої заяви, та зазначає таке.

Як вірно вказано представником позивача та вже зазначалося вище, за змістом пункту 6 Порядку у заяві про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального зазначаються дані про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) з реалізації пального, у зв’язку з чим позивач позбавлений права подавати заяви із зазначенням лише одного пункту з реалізації пального, при наявності у нього чотирьох пунктів.

Що стосується доводів відповідача про необхідність зміни коду ознаки надання інформації, слід зазначити, що коди ознаки надання інформації чітко визначені та зміна коду ознаки подання інформації призведе о подання недостовірних відомостей контролюючому органу. Позивачем вірно визначено код ознаки як 1 – первинне надання інформації про пункт.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39396146, місцезнаходження м.Запоріжжя, проспект Соборний 166, 69107) від 28.12.2016 №0002781405 форми «В4», яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331,00 грн.;

№ НОМЕР_1 форми «Р» від 28.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 634 878,00 грн., з яких за податковим зобов’язанням 423 252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211 626,00 грн.;

№0001244000 форми «Р», від 28.12.201, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 236 065,50 грн., з яких за податковим зобов’язанням 157 377,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78 688,50 грн.;

№0001254000 форми «ПС» від 28.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем пальне на загальну суму 1 177,24 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями 1 177,24 грн.

В іншій частин позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» (ідентифікаційний код 25223540, місцезнаходження с. Кам’янське, Василівський район, Запорізька область, вул. Центральна, 35а, 71612) суму судового збору у розмірі 13086,78 грн., (тринадцять тисяч вісімдесят шість гривен сімдесят вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» (ідентифікаційний код 25223540, місцезнаходження с. Кам’янське, Василівський район, Запорізька область, вул. Центральна, 35а, 71612) суму судового збору у розмірі 07,65 грн., (сім гривен шістдесят п’ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2018.

Суддя І.В. Батрак