Рішення № 71813588, 15.01.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9058/17

Провадження № 2/185/729/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Палюх Т. Д.

при секретарі судового засідання Андруховій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2017 згідно із відбитком штемпеля на конверті поштового відправлення Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилався на те, що 08.05.2013р. відповідач та Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" уклали договір № 175АІ10130508002, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 239120,00 грн із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі з 12,00 до 27,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 07 червня 2020 року.

У порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 09 жовтня 2017 року відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 113002,00 грн. (сто тринадцять тисяч дві гривні 00 копійок) в т.ч.: 106009,36 грн - заборгованість за кредитом, 4803,26 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 368,09 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом, 116,72 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками, 1361,25 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 343,32 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову, спираючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності від нього не надходила.

Суд постановив ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами справи заочно.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши докази на належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з кредитного договору, оскільки 08.05.2013р. останній з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" уклали кредитний договір № 175АІ10130508002, відповідно до якого Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 239120,00грн з умовами повернення відсотків за його користування у розмірі з 12,00 до 27,00 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у кредитному договорі строки.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При постановленні судового рішення суд враховує правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-2879цс16, викладений в постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року, у якому Верховним Судом України визначено, що відповідно до статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статі 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Виходячи з того, що місто проживання відповідача - місто Донецьк, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р., пеня розрахована по кредитному договору за період, який утворився після 14 квітня 2014 року, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому у позивача є всі підстави вимагати повернення всієї суми кредиту, сплатити проценти у сумі 111297,43 грн. (сто одинадцять тисяч двісті дев’яносто сім гривень 43 копійки) в т.ч.: 106009,36 грн - заборгованість за кредитом, 4803,26 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 368,09 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом, 116,72 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками, а в іншій частині залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 625, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ідентифікаційний код 00039019, місцезнаходження: вул. Ковпака, 29, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 175АІ10130508002 від 08.05.2013р. у сумі 111297,43 грн. (сто одинадцять тисяч двісті дев’яносто сім гривень 43 копійки) в т.ч.: 106009,36 грн - заборгованість за кредитом, 4803,26 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 368,09 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом, 116,72 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками.

В іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ідентифікаційний код 00039019, місцезнаходження: вул. Ковпака, 29, м. Київ, судові витрати по справі у сумі 1669,46 грн (одна тисяча шістсот шістдесят дев’ять гривень 46 копійок).

В іншій частині - судовий збір віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т. Д. Палюх