Постанова № 71813430, 18.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7060/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі Меркуловій Ю.П.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_3, м. Ужгород, вул. Бестужева, буд. 12/67, до Закарпатської митниці ДФС, 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (порушення митних правил) № 1236/30500/17 від 12 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови.

Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 24 травня 2017 року відносно позивача - ОСОБА_3 на митному пості «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Ворона безпідставно складено протокол у справі про порушення митних правил №1236/30500/17.

Після ознайомлення з матеріалами справи про порушення митних правил позивачу стало відомо, що такі містять докази непричетності позивача до будь-яких порушень митних правил, протокол про порушення митних правил складений з порушенням матеріального і процесуального права, жодного доказу правопорушення, відповідальність за яке передбачена Митним кодексом України, у діях позивача матеріалами справи не зафіксовано, як і протоколом .

По-перше. Згідно ч. 1 ст. 467 МКУ якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів та зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається із протокол у справі про порушення митних правил 1236/30500/17 ДФС встановлено, що 18.05.2016 року на митний пост «Ужгород» громадянином ОСОБА_3І, був завезений в режимі транзит автомобіль «Фольцваген Гольф» реєстраційний номерний знак Польської Республіки KR 948 TJ.

Однак, відповідне до ч. 1 ст. 95 МКУ для автомобільного транспорту встановлюється 10 денний строк транзитного перевезення.

Таким чином, 28.05.2016 року органами ДФС мали здійснюватися заходи по розшуку автомобіля і виявлення порушника за дванадцять місяців до складання протоколу про ПМП.

Тому, складання протоколу відносно позивала який не мав до даного автомобіля жодного відношення, а також за межами шестимісячного строку є порушенням вимог ст.ст. 460, 486, 491, 495 МК України.

По-друге. Позивач не є ні власником ні уповноваженою ним особою, а тому не може нести відповідальність за 470 МК України (Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата)

Відповідно до п. 1.1. наказу Держмитслужби від 17.11.2005 року № 1118 «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон» у разі ввезення транспортних засобу на митну територію України з метою транзиту власник (або уповноважена особа) пред’являють його митному органу для проведення та подають оригінали та ксерокопії таких документів:

-що підтверджують право власності або користування (в т.ч. право розпорядження ним).

-реєстраційних технічних документів на транспортний засіб

-паспортних документів для перетину державного кордону.

Відповідно до п. 63 ст. 1 МК України уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товаоіз, транспортних засобів комерційного призначення відділені декларанта

Відповідно до нього наказу Держмитслужби у разі ввезення громадянином резидентом транспортного засобу, який зареєстрований в реєстраційному органі іноземної держави д жме руд маю такого ТЗ здійснюється в усній формі.

Однак, як вбачається з постанови про ПМП № 1236/30500/17 від 12 липня 2017 року декларування вказаного автомобіля здійснювалося в усній формі. При тому, що позивач не є не власником і не уповноваженою ним особою.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав його позов та просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у запереченнях проти позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

По справі встановлено, що заступником начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4 було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1236/30500/17 від 12.07.2017 року за якою ОСОБА_3 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Так із вказаної постанови вбачається, що 24.05.2017 року о 04 год. 15 хв., в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки, реєстраційний номер України АО 3515 ВН, де в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_3

В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 18.05.2016 року о 03 год. 33 хв., на митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, громадянином ОСОБА_3 було ввезено легковий автомобіль VW GOLF, реєстраційний номерний знак Польської Республіки KR948TJ, номер кузова WVWZZZ1JZYB123712в митному режимі транзит.

Станом на 24.05.2017 року, вищевказаний автомобіль з території України вивезеним не значиться.

Таким чином, гр. ОСОБА_3 перевищив більше ніж на десять діб, встановлений ст. 95 МК України строк транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.470 МК України. Його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 гривень.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об'єктивність з'ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як зазначено у ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем суду не надані будь – які докази на підтвердження викладеного у постанові у справі про порушення митних правил № 1236/30500/17 від 12 липня 2017 року.

Проте, суд за відсутності будь – яких доказів, позбавлений можливості перевірити законність та обґрунтованість притягнення громадянина ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до переконання, що представником митниці, при притягненні ОСОБА_3 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України не було взято до уваги всіх доказів у відповідності до ст. 495 МК України та не з’ясовано інші обставини справи у відповідності до ст. 489 МК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що постанова № 1236/30500/17 від 12.07.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, підлягає скасування, як така, що винесена при недотриманні встановленого законом порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 20, 241 - 255, 286, 293, 295 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_3, м. Ужгород, вул. Бестужева, буд. 12/67, до Закарпатської митниці ДФС, 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (порушення митних правил) № 1236/30500/17 від 12 липня 2017 року, - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1236/30500/17 від 12 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах цієї категорії можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2018 року.

Суддя Н.В. Дергачова