Постанова № 71812990, 18.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1919/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої – Готри Т.Ю.,

суддів – Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря: Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 04 вересня 2017 року в справі (№297/1919/16-ц головуючий Гал Л.Л.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 Єлізавети Йосипівни, третьої особи Боржавської сільської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, –

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Боржавської сільської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, який обґрунтовував тим, що він, разом з членами своєї сім’ї є власником житлового будинку та земельної ділянки по вул.Садова, 4, у с.Боржава Берегівського району Закарпатської області. Власниками сусіднього житлового будинку та земельної ділянки за адресою вул.Садова, 2, с.Боржава є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, які в порушення загальновизнаних правил добросусідства захопили частину його земельної ділянки, і в порушення вимог чинного законодавства, а саме змін №6-1 державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92», затверджених Наказом Держкоммістобудування України №164 від 25.09.1997 р., введених в дію 01.12.1997 р., без відповідних дозволів на незначній відстані від його житлового будинку побудували господарські будівлі для свійських тварин і птиці, звели вигрібну яму, яка не забетонована та без гідроізоляції, що призводить до підтоплення належного йому будинку, внаслідок чого відбувається його руйнація, нечистоти заливають підвал, земельну ділянку та прилеглу до будинку територію, створюють незручності через сморід, а відсутність жолобів на господарських спорудах призводить до стікання атмосферних опадів з покрівель на територію його земельної ділянки. В добровільному порядку усунути вказані порушення відповідачі відмовляються, а тому позивач просив суд зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 та його сім»ї права користування та розпорядження своєю приватною власністю та відновити за свій рахунок становище, яке існувало до порушення прав володіння житловим будинком та земельною ділянкою по вул.Садова,4 у с.Боржава, Берегівського району Закарпатської області шляхом перенесення вигрібної ями, влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель будівель на територію суміжної земельної ділянки, перенесення господарських будівель для утримання тварин та птиці на відстань 1 метр від його межі земельної ділянки, та повернення самовільно захопленої частини земельної ділянки шляхом перенесення огорожі на відстань 0,5 метрів від теперішньої межі суміжних земельних ділянок. Вирішити питання про судові витрати.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на його користь матеріальну шкоду на лікування в сумі 4030,46 грн. та моральну шкоду в сумі 60000 грн..

Від вимоги про зобов’язання відповідачів перенести вигрібну яму позивач ОСОБА_1 відмовився, оскільки на час розгляду справи місцевим судом, відповідачі вигрібну яму ліквідували шляхом засипання її ґрунтом.

Рішенням Берегівського районного суду від 04 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Боржавської сільської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, зобов’язання перенести господарські будівлі, звільнення земельної ділянки, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі. Вказує на те, що судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України (2004 р.,чинних на момент ухвалення рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно погосподарського обліку та рішення Боржавської сільради «Про перейменування вулиць с.Боржава та впорядкування номерних знаків будинків», за відповідачкою ОСОБА_3 рахується житловий будинок за адресою с.Боржава, вул.Гечеі, 4 (колишня вулиця Садова, 6) (а.с.130-131). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2017 року, власником житлового будинку, до складової частини якого входять сарай під літерою Б, курятник під літерою В, убиральня Г, свинарник Д, огорожа під літерами 2 і 3, у с.Боржава, вул.Гечеі, 4, є відповідачка ОСОБА_3 (а.с.163). Адреса житлового будинку позивача ОСОБА_1 с.Боржава, вул.Гечеі, 6 (колишня вулиця Садова,4).

Допитані у суді першої інстанції в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що між земельними ділянками сторін сімей ОСОБА_1 та ОСОБА_3, як межа, проходила канава шириною приблизно 3-4 метра, і сім’я ОСОБА_3 у 1980-х роках вже мала огорожу вздовж канави та побудовані господарські будівлі на своїй земельній ділянці.

Судом також встановлено, що позивач визнав той факт, що його та відповідачів земельні ділянки розмежовувала канава, й до того як вона була засипана, на земельній ділянці відповідачів були збудовані господарські будівлі. Вказана канава позначена на плані будівельної документації від 1973 року, виданого померлому чоловіку відповідачки (а.с. 141-142).

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок ОСОБА_3 від 16.09.2016 року, то рік побудови господарських споруд (курятника під літерою В, убиральні під літерою Г, свинарника під літерою Д) зазначено 1975 р. (а.с.159-161), а тому всі твердження апелянта ОСОБА_1 про будівництво зазначених господарських споруд у 2014 році з порушенням будівельних норм і правил, введених в дію з 01 грудня 1997 року, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про захоплення відповідачкою частини його земельної ділянки, то такі також є необґрунтованими, оскільки дозвіл на будівництво свого житлового будинку він отримав лише 1985 року, тоді як з матеріалів справи видно, що огорожа та господарські будівлі відповідачки були споруджені ще до того часу.

Крім того, з акту проведення обстеження для вирішення земельного спору між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Боржавської сільради від 08.08.2016 року слідує, що ознак порушення меж між сусідами не встановлено, можливості підтвердити або спростувати факт захоплення ОСОБА_3 частини земельної ділянки ОСОБА_1 комісія не має можливості через відсутність інформації щодо виділення земельних ділянок вказаним громадянам, у яких правовстановлюючі документи на право власності або право користування земельною ділянкою відсутні (а.с.82).

Інших доказів, зокрема висновку судової земельно-технічної експертизи, який є належним і допустимим доказом в розумінні вимог статей 58 і 59 ЦПК України (2004 р.), на підтвердження факту захоплення частини належної позивачу земельної ділянки, матеріали справи не містять.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про облаштування відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 своїх господарських будівель необхідними інженерно-технічними заходами для запобігання стіканню атмосферних опадів з покрівель, то актом обстеження суміжних земельних ділянок громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3, складеного 01.09.2017 року комісією Боржавської сільради, встановлено, що вигрібна яма відповідачами ліквідована шляхом засипання ґрунтом, але водовідвідними лотками господарські будівлі не облаштовані, оскільки позивач та члени його сім’ї не дозволяють їх облаштувати, вимагають їх знести та перенести межу на 0,5 метрів (а.с. 194). Вказане свідчить про перешкоджання самим позивачем та членами його сім’ї в усуненні зазначених порушень відповідачами.

Отже, вище наведені обставини спростовують твердження позивача про захоплення його земельної ділянки і порушення будівельних норм при будівництві господарських будівель відповідачами. А тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову у позові, оскільки, позивачем не доведено належними доказами, що його право власності або користування житловим будинком та земельною ділянкою було порушено відповідачами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Берегівського районного суду від 04 вересня 2017 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 січня 2018 року.

Головуюча :

Судді :