
№ 207/1958/14-ц
№ 2-зз/207/3/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2018 року м. Кам’янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
за участю
представників ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам’янське заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення по цивільній справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» на дії та рішення державних виконавців державної виконавчої служби,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_3 зазначила, що в провадженні Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за скаргою ОСОБА_4 заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» на дії та рішення державних виконавців державної виконавчої служби.
Під час розгляду зазначеної цивільної справи ухвалою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 23.05.2014 року було застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка станом на березень 2014 року належала на праві власності ОСОБА_4, а станом на 11 березня 2015 року належить ОСОБА_3.
Ухвалою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської від 10 червня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 було відмовлено у повному обсязі, але у вказаній ухвалі не було зазначено про скасування заходів забезпечення позову. Просить скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_2.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 вимоги по клопотанню підтримала у повному обсязі та просила скасувати заходи забезпечення, які були застосовані відповідно до ухвали Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 23.05.2014 року.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 із клопотанням не погодився, вважав, що у його задоволені має бути відмовлено виходячи з того, що ОСОБА_4 не звертався до суду із позовною заявою в порядку позовного провадження, а звертався із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.
За результатами розгляду скарги була постановлена ухвала про відмову у її задоволенні.
Згідно ст. 387 ЦПК України в редакції, що діяла на день розгляду справи, судовим рішенням у цій справі є виключно ухвала суду, якою або задовольняється скарга заявника, або відмовляється у її задоволенні. Жодних інших рішень суду не передбачено законом.
Питання про забезпечення позову регулювалися, зокрема, ст. 151 ЦПК України в редакції, що діяла на день постановлення ухвали про накладення арешту. Наразі, ЦПК України діє в новій редакції і питання про забезпечення позову регулюється Главою 10 ЦПК України.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 158 ЦПК України, суд може винести ухвалу за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення, однак, на думку представника, постановлення такої ухвали можливе тільки у справах позовного провадження, а оскільки справа не розглядалася за правилами позовного провадження, тому таке клопотання подано не учасником справи.
Склад учасників справи передбачений ст. 42 ЦПК України. Заявник не відноситься до жодної категорії учасників справи навіть до заінтересованих осіб, бо такі приймають участь лише у справах окремого провадження.
Відповідно до ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Виходячи із наведеного, розгляд справи вже закінчений і по суті скарги було прийнято рішення (ухвала), а тому заявник, який не є учасником справи, не може звертатися до суду із клопотанням, яке можливе лише при розгляді справи.
Суд, розглянувши заяву, матеріали справи, вислухавши представників встановив наступне:
В провадженні Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за скаргою ОСОБА_4 заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» на дії та рішення державних виконавців державної виконавчої служби.
Під час розгляду вказаної вище справи ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 травня 2014 року в порядку забезпечення позову на підставі ст.151-153 ЦПК України (як зазначено в цій ухвалі) було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка станом на березень 2014 року належала на праві власності ОСОБА_4, а станом на 11 березня 2015 року належить ОСОБА_3 (т.1 ар.с.37, т.3, ар.с.13-14).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 червня 2016 року року (т.2 ар.с.163-167) у задоволенні скарги ОСОБА_4, заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» було відмовлено у повному обсязі.
При винесенні зазначеної ухвали суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення, а саме накладеного арешту. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була відхилена, а ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 червня 2016 року, - залишена без змін, отже набрала законної сили (т.2 ар.с.243-247).
Вирішуючи клопотання, суд вважає неправильними посилання представника ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_3 не була учасником справи. Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 приймала участь у розгляді вказаної справи у якості заінтересованої особи, що підтверджується матеріалами справи та ухвалами як Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська так і ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області.
Окрім цього в п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі Постанова) визначено, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 дійсно приймала участь у даній справі як заінтересована особа по цивільній справі № 207/1958/14-ц, саме в межах розгляду якої і було накладено арешт на її квартиру.
Відповідно до ч.1, 4, 9 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
З урахуванням наведеного, вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову у справі, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_4 в задоволенні його вимог по цивільній справі №207/1958/14-ц відмовлено у повному обсязі ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 10.06.2016року, яка залишена в силі ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року.
У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову, які повинні мати тимчасовий, а не довічний характер та наявність останніх перешкоджає відповідачу ОСОБА_3 в реалізації її прав, як власника нерухомого майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні.
З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_3 на даний час не може використати своє право власності через не скасований арешт, накладений на її квартиру, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, оскільки підстави для їх подальшого вжиття відпали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 158, 258-260, 268, 352-354 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №207/1958/14-ц за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» на дії та рішення державних виконавців державної виконавчої служби, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_3, на підставі ухвали Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 23.05.2014 року по справі №207/1958/14-ц за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи Баглійський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ТОВ «Агентство по збору боргів» на дії та рішення державних виконавців державної виконавчої служби.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчисляються з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Юрченко
Судове рішення № 71810566, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 19.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 207/1958/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: