Ухвала суду № 71810427, 26.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/19499/17

Провадження №2/200/1333/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.11.2017 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено в автоматизованому порядку головуючого з розгляду даної справи - суддю Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Шевцову Т.В.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Копію ухвали отримано ОСОБА_1 14.11.2017 року нарочно у суді.

17.11.2017 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1, подана ним як членом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», у якій останній в грубій та принизливій формі, із застосуванням нецензурної лексики на адресу судді Шевцової Т.В. висловив свою незгоду із ухвалою суду від 13.11.2017 року.

Ухвалою суду від 21.11.2017 року виправлено описку в найменуванні позивача.

Ухвалою суду від 21.11.2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2018 року скасовано ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.11.2017 року та скеровано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

25.01.2018 року цивільну справу за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди передано у провадження судді Шевцової Т.В.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 року незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності визнано порушенням п.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Фельдман проти України", п.97).

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Враховуючи, що позовна заява подана з метою захисту прав та інтересів саме ОСОБА_1, відношення якого до складу суду висловлено у заяві від 17.11.2017 року, зміст якої носить образливий для суду характер, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, можливості скасування рішення з підстав незаконності складу суду, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст.20 ЦПК України, що виключають участь судді в судовому розгляді цивільної справи, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від участі як головуючого по справі за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заявити самовідвід з розгляду цивільної справи за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Передати цивільну справу за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди апарату суду для визначення в автоматизованому порядку судді з розгляду даної справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Шевцова