
Справа № 161/1409/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/1/18 Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,
секретар судового засідання - Концевич Я.О.,
з участю пр-ка позивача - Домальчука Р.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
пр-ків відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2014 року,
В С Т А Н О В И В :
15 листопада 2011 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - банк) звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_2 15 квітня 2008 року було укладено кредитний договір № 54/08-Ж/02, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150000 доларів США на строк по 14 квітня 2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 10 % річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит щомісячними платежами з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі не менше 1/300 від суми отриманого кредиту, відповідно до графіка погашення. Також договором передбачені підвищені проценти,сплата комісії та штрафні санкції.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між банком та обома відповідачами 15 квітня 2008 року було укладено тристоронній договір поруки № 1, за умовами якого поручитель ОСОБА_5 зобов'язалася перед позивачем відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань, що виникли за кредитним договором.
Позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 25 січня 2010 року утворилася заборгованість на загальну суму 150588,52 доларів США та 9968,51 грн..
Після уточнення позовних вимог 03 лютого 2012 року (т.1 а.с.41) позивач просив стягнути солідарно з обох відповідачів заборгованість станом на 02.02.2012 року у розмірі 172328,16 доларів США основного боргу, 175150,36 грн. пені, 13369,68 грн. комісії, а також відшкодувати судові витрати.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 грудня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 54/08-Ж/02 від 15.04.2008 року, нараховану станом на 02.02.2012 року, а саме: заборгованість за кредитом та процентами в сумі 172328,16 доларів США, що еквівалентно 2700779,48 грн., заборгованість по пені в сумі 175150,36 грн. та заборгованість по комісії в сумі 13369,68 грн..
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3219 грн. понесених по справі судових витрат.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (кожен зокрема) просять скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.
Вважають, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представники відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 апеляційні скарги підтримали із наведених у них підстав та просять їх задовольнити.
Представник позивача апеляційні скарги відповідачів заперечив та просить залишити їх без задоволення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а рішення суду до скасування з прийняттям нового судового рішення з таких підстав.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтями 1048, 1050, 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.
Судом встановлено, що 15 квітня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 54/08-Ж/02, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150000 доларів США на строк по 14 квітня 2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 10 % річних /п.1.1/, а відповідач зобов'язався повернути кредит щомісячними платежами з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі не менше 1/300 від суми отриманого кредиту, що становить 500 доларів США відповідно до графіка погашення, зазначеного у додатку № 1 до кредитного договору /п.п.3.3.1, 3.3.3/, щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10 числа наступного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, зазначеної у п.1.1 /п.3.3.4/, щомісячно, з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати фіксовану комісію за обслуговування кредиту - 0,2% від початкової суми кредиту, зазначеної в п.1.1, що становить 300 доларів США, оплату здійснювати в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування банком комісійної винагороди /п.1.3/. Також договором передбачені підвищені проценти та сплата пені /п.3.1.10, 3.3.4/ (т.1 а.с.20-24).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між банком та обома відповідачами 15 квітня 2008 року було укладено тристоронній договір поруки № 1, за умовами якого поручитель ОСОБА_5 зобов'язалася нести солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_2 перед позивачем за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору /п.п.1.1, 1.2/ (т.1 а.с.25).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору від 15.04.2008 року, що виразилося у несвоєчасному поверненні отриманих в банку грошових коштів (т.1 а.с.42-43, т.3 а.с.13-38).
Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. В такому разі боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Розмір заборгованості позичальника перед банком станом на 02.02.2012 року становить 172328,16 доларів США, що відповідно до вимог ст.533 ЦК України станом на 16.01.2018 року еквівалентно 4923012,97 грн. (1 долар = 28,5676 грн.), з яких 127500 доларів США - строкова заборгованість за кредитом, 16495,36 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 79,59 доларів США - строкова заборгованість за процентами, 28253,21 доларів США - прострочена заборгованість за процентами. Також за позичальником рахується заборгованість у розмірі 13369,68 грн. по щомісячній комісії. Крім того,банк нарахував заборгованість по пені у розмірі 175150,36 грн. (т.1 а.с.42-43).
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позов повністю, дійшов помилкового висновку щодо необхідності стягнення заборгованості по пені та солідарного стягнення заборгованості по комісії, у зв'язку із чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення з таких підстав.
Дослідивши розрахунок заборгованості по основному боргу, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначений позивачем розмір заборгованості 172328,16 доларів США є вірним та таким, що підтверджений виписками по рахунку, а тому підлягає стягненню солідарно із обох відповідачів, як це і передбачено умовами кредитного договору і договору поруки.
При цьому суд апеляційної інстанції критично відноситься до висновку № 9079-9080 судово-економічної експертизи від 30.11.2017 року, складеного експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у п.5 якого зазначено, що наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 02.02.2012 року на підставі дослідження наданих експерту документів відповідає умовам кредитного договору. Однак, підтвердити цей розрахунок платежами, здійсненими позичальником не надається можливим із-за ненадання на дослідження та відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують здійснення позичальником платежів на виконання умов кредитного договору.
У матеріалах справи наявна виписка по рахунку, у якій зазначені всі платежі, проведені позичальником, у тому числі і ті, частину щодо здійснення яких відповідач підтвердив копіями квитанцій, наданими суду.
Процесуальне законодавство покладає обов'язок доказування своїх вимог і заперечень на усіх учасників справи, а не лише на позивача.
Жодних доказів, які б підтверджували сплату позичальником інших платежів по кредиту, ніж зазначено у наданих банком доказах - сторона відповідача не надала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Навпаки, відповідач ОСОБА_2 підтвердив, що останній платіж здійснив саме тоді, як про це зазначив позивач у своєму розрахунку.
Разом із тим, згідно пояснень представника позивача судом встановлено, що пеня банком нараховувалася не у гривні, а в доларах США і її розмір визначено станом на 02.02.2012 року, як еквівалент гривні до долара.
Оскільки розмір заборгованості по пені здійснено позивачем усупереч вимог норм матеріального права, належного розміру заборгованості по пені позивач не надав як суду першої інстанції, так і апеляційному суду, таким чином не довівши належними та допустимими доказами заявленого ним розміру заборгованості по пені, а тому позов у цій частині не підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1.3 договору поруки конкретизовано, за невиконання яких зобов'язань поручитель ОСОБА_5 несе солідарну відповідальність із поручителем, а саме - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі (а.с.25).
У зазначеному переліку не встановлено відповідальності поручителя за несплату щомісячної комісії.
Ураховуючи наведене, заборгованість по комісії у розмірі 13369,68 грн. підлягає стягненню лише із відповідача ОСОБА_2.
Посилання відповідачів та їх представників на невідповідність умов кредитного договору Закону України «Про захист прав споживачів» та іншим нормативно-правовим актам у сфері банківських послуг - відхиляються апеляційним судом, оскільки всі ці обставини були предметом іншого судового розгляду справи за окремим позовом відповідачів до банку про визнання недійсними кредитного договору і договору поруки та всім цим обставинам дана оцінка іншим судовим рішенням, яким у позові відмовлено і це рішення набрало законної сили.
Посилання відповідачів та їх представників на те, щоб при розгляді даної справи суд встановив факт не укладення кредитного договору - відхиляються апеляційним судом, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального законодавства.
Посилання відповідача ОСОБА_5 на ту обставину, що суд порушив норми процесуального права, не вирішивши поданих нею клопотань та не повідомивши її про розгляд справи 12 грудня 2014 року, чим унеможливив бути їй присутньою на судових дебатах і при проголошенні рішення - відхиляються апеляційним судом, оскільки про судове засідання на 11.12.2014 року відповідач ОСОБА_5 була повідомлена особисто, що стверджується її підписом (а.с.41), у цьому судовому засіданні суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися, що стверджується журналом судового засідання, у цьому судовому засіданні вирішено всі подані клопотання і після з'ясування усіх обставин справи, перед судовими дебатами оголошено перерву у зв'язку із закінченням робочого часу (т.2 а.с.42-44).
Жодних зауважень на журнал судового засідання відповідач не подавала.
Посилання відповідачів на припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України - відхиляються апеляційним судом, оскільки зобов'язання за кредитним договором не припинилися. Кредитним договором та договором поруки встановлено строк виконання зобов'язання - по 14 квітня 2033 року.
Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
На відносини поруки, як і на зобов'язання поширює свою дію принцип виконання зобов'язання належним чином, у тому числі у передбачений строк.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахуванням вимог ст.526 ЦК України, у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.
У даному випадку останній платіж позичальником був здійснений у березні 2009 року, а тому банк пред'явив вимогу щодо дострокового погашення кредитної заборгованості шляхом пред'явлення позову до усіх відповідачів.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства щодо обов'язкового повідомлення судом усіх осіб, які беруть участь у справі про день та годину її розгляду та небажанням відповідачів добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки щодо отримання судових повісток, апеляційний суд зобов'язаний був здійснити виклик відповідачів у судове засідання на 11 год. 40 хв. 15 квітня 2016 року публікацією в пресі оголошення про їх виклик (т.3 а.с.76), у зв'язку із чим понесені витрати у розмірі 180 грн. (т.3 а.с.77) підлягають стягненню із відповідачів у дохід держави у рівних частках із кожного, оскільки за зазначеними в матеріалах справи адресами їх знаходження останні судові повістки не отримували.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2014 року в даній справі скасувати та постановити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 54/08-Ж/02 від 15.04.2008 року, а саме: заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 172328,16 доларів США (сто сімдесят дві тисячі триста двадцять вісім доларів 16 центів США), що еквівалентно 4923012,97 грн. (чотирьом мільйонам дев'ятистам двадцяти трьом тисячам дванадцяти грн. 97 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 54/08-Ж/02 від 15.04.2008 року, а саме: заборгованість по комісії у розмірі 13369,68 грн. (тринадцять тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 68 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» по 1609 грн. 50 коп. (одній тисячі шістсот девять грн. 50 коп.) з кожного витрат по сплаті судового збору.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в дохід держави по 90 грн. (дев'яносто грн.) з кожного витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про їх виклик.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді:
Судове рішення № 71810245, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 16.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/1409/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: