Ухвала суду № 71810218, 25.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17825/16-ц Провадження №22-ц/773/160/18 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія:59 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

25 січня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Федонюк С.Ю., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними електронних торгів, скасування акту про проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання майна, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, яка підлягала залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 119, 121, 295 ЦПК України (в редакції, чинній на день подання апеляційної скарги).

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року подану апеляційну скаргу позивачів залишено без руху з підстав не сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 26 грудня 2017 року представником позивачів ОСОБА_6 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скраги, в якій він подає клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору, покликаючись на їх матеріальний стан.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), які набули чинності 15 грудня 2017 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст. 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Зі змісту даних норм слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору справи може бути майновий стан сторони.

Крім того, дана дія є правом, а не обов'язком суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

В клопотанні представник позивача вказує на те, що ОСОБА_4 є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію за віком, ОСОБА_3 є непрацездатним та перебуває на лікуванні у зв"язку із повторним переломом ноги, а отже їх загальний сукупний дохід свідчить про неможливість фінансово забезпечити себе необхідним, зокрема й щодо сплати судового збору. Одночасно до клопотання додано довідку, видану ЛОУПФ України у Волинській області від 28.11.2017 р. № 12147 та довідку Пенсійного фонду про нарахування пенсії ОСОБА_4 від 28.11.2017 р. за №12146. Зі змісту даних довідок вбачається, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в ЛОУПУ ПФУ та отримує пенсію за віком при повному стажі та за шестимісячний період з червня 2017 року по листопад 2017 року отримала пенсію в розмірі 11221,90 грн., що не дає можливості визначити річний дохід особи.

Однак, позивачем ОСОБА_3 не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Доказів звільнення від сплати судового збору позивач суду також не надав.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору, в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

У зв"язку з тим, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачам відмовлено, суд вважає, що для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року, слід продовжити вказаний строк на десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. ст.127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року у даній справі, надавши строк - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

У разі невиконання даної вимоги суду у вищевказаний строк апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя