Ухвала суду № 71805433, 25.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2742/17

Провадження № 2/456/360/2018

УХВАЛА

25 січня 2018 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1,

представник - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

представник - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Стрию заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого-судді Гулкевича О.В. у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 22.11.2017р. та 13.12.2017р. подала до суду дві заяви, в яких просила «замінити суддю на іншого».

В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердла, що не довіряє судді Гулкевичу О.В., тому просила вважати подані нею заяви заявами про відвід головуючому.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечив проти заявленого відводу, вважаючи такий безпідставним. ОСОБА_3 погодився з думкою представника.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Згідно вимог ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частина 4 ст.39 ЦПК передбачає обов’язок для заявника надати докази упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі “Білуха проти України”, наявність безсторонності судді відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Згідно з об’єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб’єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, оскільки останньою не наведено жодних мотивів для відводу та не надано доказів упередженості судді.

Окрім цього, частина 4 ст.36 ЦПК, передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.40 ЦПК України , питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно вимог п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, до вирішення питання про відвід.

Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви про відвід, така підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. За таких умов відповідно до вимог ст.ст.252,253 ЦПК України провадження у справі слід зупинити, а заяву передати у канцелярію суду для виконання вимог ст.33 ЦПК.

Керуючись ст.ст.40,252,253,260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Вважати заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому-судді Гулкевичу О.В. необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого-судді Гулкевича О.В. у канцелярію суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.

Зупинити провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування до вирішення питання про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_6