Рішення № 71804521, 25.01.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

336/7274/17

2/336/722/18

м. Запоріжжя 25 січня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого – судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, за яким зазначив, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, гараж № 8, № 9 по вул.. К.-Карого, 23 в м. Запоріжжі.

При зверненні до приватного нотаруса з метою реалізації свого майна позивачу стало відомо, що на все вказане майно накладений арешт.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно міститься запис про накладення арешту на все майно позивача, підставою обтяження є постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 08.08.2003 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому інформації стосовно накладеного арешту та про зняття арешту з належного йому майна.

Відповідач листом від 11.05.2017 року повідомив, що на виконання у відділ станом на теперішній час не перебувають виконавчі провадження відносно позивача, зняти арешт з нерухомого майна не вбачається можливим, було рекомендовано звернутись до суду.

Позивачу не відомо з яких саме підстав був накладений арешт на все його майно, також не має можливості встановити особу в інтересах якої було накладено арешт.

На теперішній час позивач бажає розпорядитись своїм майном, але зазначений арешт позбавляє його права вільно володіти та розпоряджатись своїм майном.

На підставі викладеного позивач просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, гараж № 8, № 9 по вул.. К.-Карого, 23 в м. Запоріжжі.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.

В судове засідання сторони не явилися, позивач не заявляв суду проти заочного розгляду справи, просив справу розглядати без його участі.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з’ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі ст.41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положення ст.319 ЦК України передбачають, що власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, гараж № 8, № 9 по вул.. К.-Карого, 23 в м. Запоріжжі, що підтверджується копією відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтвом про право на спадщину за законом, копією витягом про державну реєстрацію прав.

При зверненні до приватного нотаріуса з метою реалізації свого майна позивачу стало відомо, що на все вказане майно накладений арешт.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно міститься запис про накладення арешту на все майно позивача, підставою обтяження є постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби від 08.08.2003 року.

Згідно листа від 11.05.2017 року за вих.. № 9294/6 Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя вбачається, що на виконанні Шевченківського відділу ДВС станом на дату складання відповіді не перебувають виконавчі провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, а із змісту ст. 391 ЦК України випливає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права володіння та розпорядження своїм майном.

Отже, позивач за вказаних обставин на теперішній час позбавлений можливості вільно розпоряджатись належним йому майном, оскільки наявність арешту чинить йому в цьому перешкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141, 280-283 ЦПК України, ст. 386, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: вул.. Брюллова, 5, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ – 35037228) про зняття арешту з майна.

З майна, що належить ОСОБА_1, зняти арешт, накладений за наступним обтяженням - тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 2110228; зареєстровано: 22.06.2005 року за № 2110228 реєстратором: Запорізький обласний державний нотаріальний архів; підстава обтяження: постанова АА 423103, 08.08.2003, Шевченківський відділ державної виконавчої служби; об’єкт обтяження: невизначене майно, все майно, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле; власник: ОСОБА_1; додаткові дані: архівний номер: 3450591ZAP1, архівна дата: 11.08.2003, дата виникнення: 11.08.2003, № реєстра: НОМЕР_2, внутр. № 0501С82С29F43B2D3156.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В Зарютін