Постанова № 71801573, 25.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 395/1112/15-ц Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1 А.>

№ провадження 22-ц/781/212/18 Доповідач Єгорова С. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1239-012/08Р від 26 травня 2008 року у розмірі 66 233,35 доларів США, та судові витрати у розмірі 3654 грн.

В жовтні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі №395/1112/15.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено первісного стягувача публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у цивільній справі № 395/1112/15-ц.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначено, що суд неповно з’ясував усі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Так, суд не повідомляв його про дату, час, та місце розгляду заяви, таким чином він був позбавлений права подати свої заперечення та пояснення. В матеріалах справи відсутні відомості про передачу прав вимоги за його кредитним договором, відповідно до договору купівлі-продажу прав вимог за кредитним договором обсяг прав за договором, що передаються, повинні бути визначені у додатку до договору. Такого додатку ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відповідно до змісту ухвали суду надано не було. Він не отримував жодного листа від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» і тому доказів про виконання вимог, передбачених ст. 1082 ЦК України, до суду не було надано, за таких підстав у фактора не виникає права вимоги до нього про сплату боргу, та набуття прав сторони стягувача у виконавчому провадженні. Встановлено, що на час укладення між Банком та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» договору про відступлення права вимоги існували обмеження щодо укладення договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами, які встановлені п. 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Держфінпослуг №231 від 03 квітня 2009 року, в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб. Таким чином, договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 10 серпня 2017 року було укладено в період дії обмеження і заборони на вчинення відступлення права вимоги за кредитними зобов’язаннями по кредитному договору на якому частково базується таке відступлення, до нього, який не являється суб’єктом господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проить відхилити апеляційну скаргу.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»» надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ (а.с.138), в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням його на амбулаторному лікуванні (а.с.139), за наявними в матеріалах справи доказами ОСОБА_2 є інвалідом І групи та потребує сторонньої допомоги, частково залежний від сторонніх осіб (а.с.109).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ) передбачено, що неявка сторін та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до положень ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»», стан здоров’я ОСОБА_2, положення ст. ст. 371, 372 ЦПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду і наслідків неявки участинків справи, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпункту 9 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: и мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Задовольняючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вона є обґрунтованою.

Судом встановлено, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року стягнуто з Гінкула О.В. на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс- Банк» заборгованість за кредитним договором № 1239-012/08Р від 26 травня 2008 року у розмірі 66 233,35 доларів США, та судові витрати у розмірі 3654 грн. (а.с.34-36).

31 травня 2017 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2, в тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № 1239-012/08Р від 26.05.2008 року, укладеним між акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 (а.с.50-62,64).

Підтвердженням факту передачі прав вимоги за кредитами є акт приймання-передачі прав вимоги, наведений в Додатку ІІ до цього договору (а.с.51 зворотна сторона).

Згідно копії акту приймання-передачі від 31 травня 2017 року акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» передало товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права вимоги за кредитами перелічені у Додатку І Договору за винятком відсутніх прав вимоги за кредитами (а.с.63).

Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» є правонаступником первісного стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на час розгляду справи) в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до вимог статті 55 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив. Процесуальне правонаступництво можливе в будь-якій стадії процесу і у будь-якому виді провадження.

Заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні регулюється ЦК. Так, відповідно до ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Заміна належної сторони виконавчого провадження здійснюється на підставі ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Стаття 442 ЦПК України передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України (2004 р. в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) та ст. 81 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на підтвердження направлення на адресу боржника повідомлення про відступлення права вимоги апеляційному суду надано копію списку згрупованих відправлень рекомендованих листів та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом ОСОБА_2В (а.с.120-121).

Доводи апеляційної скарги про ненадання Товариством доказів відступлення прав вимоги за кредитним договором ОСОБА_2, та їх відсутність в матеріалах справи, спростовуються договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017 року (а.с.50), актом приймання-передачі від 31.05.2017 року (а.с.63), та витягом з реєстру боржників до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017 року (а.с.64).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право вимоги по кредитним договорам ПАТ КБ «Правекс-Банк», в тому числі й по кредитному договору скаржника, а тому наявні підстави для задоволення заяви та заміни первісного стягувача - ПАТ КБ «Правекс-Банк» на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Ухвала суду є законною і обґрунтованою, в межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування ухвали суду не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Дуковський

ОСОБА_3