
Апеляційний суд Кіровоградської області
справа № 400/587/16-ц
№ провадження 22-ц/781/74/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Дуковський О. Л.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Єгорової С.М.; Письменного О.А.
за участю секретаря: Савченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року у справі за позовом Публічне акціонерне товариство «Альфа –Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство «Альфа –Банк» звернулося до суду з позовом, мотивуючи це тим, що 22.09.2008 року закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк», та фізична особа - резидент України, якою є ОСОБА_2, уклали Рамкову угоду № 8МЕК801452.
Згідно п.1.2 Рамкової угоди Кредитор може відкрити Клієнту кредитну лінію та транш. 22.09.2008 року закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 уклали Договір про надання траншу № 8МЕ0017823. Рамкова угода є невід’ємною частиною даного Договору.
Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 70000, 00 доларів США, а відповідачі зобов’язалися повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» 19.08.2009, року,було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні Товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».
22.09.2008 року, позивач та фізична особа - резидент України ОСОБА_3, уклали договір поруки № БМЕ0017823/1.
Позивач свої зобов’язання за Договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 70000,00 доларів США.
Проте в порушення умов договору відповідач зобов’язання не виконав, внаслідок чого станом на 24.02.2016 року загальна сума заборгованості становить 52009,54 доларів США., з них за кредитом в розмірі 42412,43 доларів США, по відсотках в розмірі 9597,11 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також стягнути судовий збір.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0017823 від 22.09.2008 року в сумі 52009,54 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач – ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості за кредитним договором, не надано первинної бухгалтерської документації, на підставі якої можливо встановити отримання суми кредиту. Також відсутні докази правомірності надання банком кредиту в іноземній валюті, оскільки позивачем не надано генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На апеляційну скаргу представник позивача подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.12.2017 року задоволено клопотання відповідача про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Довгинцівському районному суду Кіровоградської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
16.01.2018 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання Апеляційного суду Кіровоградської області учасники справи не з’явилися, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Аналогічні положення містяться у ст.ст.263, 264 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-УШ від 03.10.2017 року, чинній на час розгляду справи апеляційним судом.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 належним чином не виконала грошові зобов’язання за кредитним договором у відповідності до ст.ст. 526,610,625 ЦК України, а в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з поручителя - ОСОБА_3 суд послався на закінчення строку, який установлений договором поруки на підставі ст. 559 ЦК України.
В частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідача - з ОСОБА_3 не оскаржується.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2008 року закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали Договір про надання траншу № SМЕ0017823, Рамкова угода від 22.09.2008 року № SМЕRS01452 є невід’ємною частиною договору про надання траншу (а. с.4, 5 - 6).
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 70000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту (а.с.7-8).
Згідно п.2.6 Договору про надання траншу від 22.09.2008 сторони домовились про видачу кредиту безготівковим шляхом - «Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника № 26205082991501».
Видача кредиту ОСОБА_2 способом, який визначений умовами договору, підтверджується випискою з її особового рахунку (а.с.16-17).
Згідно договору поруки № SМЕ0017823/1 від 22.09.2008 року ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язання ОСОБА_2 (а.с.12).
19.08.2009 року закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні Товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» на - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором про надання траншу виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 70000,00 доларів США.
В порушення умов договору ОСОБА_2 зобов’язання не виконала, внаслідок чого станом на 24.02.2016 року загальна сума заборгованості становила 52009,54 доларів США., з них за кредитом в розмірі 42412,43 доларів США, по відсотках в розмірі 9597,11 доларів США, що підтверджується довідкою від 24.02.2016 року про розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 15).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв.
Зобов’язання вважається порушеним у випадках або повного невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст. 610 ЦК України).
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_2 загальної заборгованості за кредитним договором в сумі 52009,54 доларів США є обґрунтованим та таким,що відповідає обставинам справи.
Доводи ОСОБА_2 щодо недоведеності позивачем розміру заборгованості за кредитним договором та ненадання позивачем бухгалтерської документації, на підставі якої можливо встановити отримання суми кредиту спростовується випискою по рахунках клієнта банку – ОСОБА_2 Дані рахунки відповідають вимогам «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року №254.
Виписка по рахунку є доказом на підтвердження видачі клієнту коштів на умовах, визначених кредитним договором (а.с. 16-32).
Щодо правомірності видачі кредиту в іноземній валюті представником позивача до суду першої інстанції було надано копію банківської ліцензії ЗАТ»Альфа-банк», копію письмового дозволу №61-4 з додатками до цього дозволу (а.с.124,125,126). На підставі даного дозволу здійснювалися операції з валютними цінностями у відповідності до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93. Вданому випадку письмовий дозвіл і є генеральною довіреністю на здійснення операцій з валютними цінностями.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374 ЦПК України, судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
25.01.2018 року – виготовлено повне судове рішення.
Головуючий суддя: О.Л. Дуковський
Суддя: С.М. Єгорова
Суддя: О.А. Письменний
Судове рішення № 71801532, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 18.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/587/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: