Постанова № 71801144, 23.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8818/15-ц

Провадження № 22-ц/779/37/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду, ухваленого головуючим суддею Домбровською Г.В. 06 вересня 2016 року,

в с т а н о в и в :

18.06.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки посилаючись на те, що на забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «Зірниця» за генеральною угодою про авалювання векселів від 30 березня 2010 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку банку належні їй квартири №№3, 85, 87 у будинку №1 по вул. Федорченко (вул. Повстанців, вул. Церковна) в с. Угорники м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2013 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ЗАТ «Зірниця» та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

У рахунок погашення заборгованості за генеральною угодою про авалювання векселів від 30 березня 2010 року в розмірі 481 033,70 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, виселено ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирах №№3, 85, 87 у будинку №1 по вул. Федорченко (вул. Повстанців, вул. Церковна) в с. Угорники м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

07.06.2014 року ОСОБА_5 померла. На час відкриття спадщини з нею постійно проживали: ОСОБА_6, який помер 30.09.2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є спадкоємцями першої черги.

Посилаючись на вищенаведене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд у рахунок погашення заборгованості за генеральною угодою про авалювання векселів від 30 березня 2010 року станом на 16 травня 2013 року в розмірі 615 198,60 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30 березня 2010 року шляхом визнання права власності на квартири №№3, 85, 87 у будинку №1 по вул. Федорченко (вул. Повстанців, вул. Церковна) в с. Угорники м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 6 вересня 2016 року провадження в справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 6 вересня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на незаконність рішення суду.

Позивач не погоджується з висновком суду про безпідставність його вимог з посиланням на те, що відповідачі не отримали свідоцтво про право на спадщину після смерті іпотекодавця ОСОБА_5

Апелянт вказує на те, що відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач зазначає, що спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 є її діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вони проживали з нею на час відкриття спадщини і не подали в установлений законом строк заяву про відмову від спадщини.

Факт проживання спадкоємців разом із ОСОБА_5 підтверджений випискою з будинкової книги про реєстрацію та склад сім’ї.

Судом не враховано також положень ч.3 ст. 1296 ЦК про те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивач також вказує на те, що при вирішенні даного спору судом не враховано правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 08.04.2015 року у справі №6-33цс15 про те, що спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі норми статті 23 Закону України «Про іпотеку» до такого спадкоємця, що зволікає з отриманням свідоцтва з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки.

Крім того, у п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз’яснено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України "Про іпотеку").

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 – VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим суд застосовує норми ЦПК України від 18 березня 2004 року, які діяли на час ухвалення оскаржуваного рішення, а справу переглядає в порядку, передбаченому ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, подав квитанції про сплату заборгованості, довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» про відсутність заборгованості за спірним договором кредиту та просив скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом установлено, що 30 березня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ЗАТ «Зірниця» укладено генеральну угоду про авалювання векселів №9-004-55.

На забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «Зірниця» за генеральною угодою про авалювання векселів 30 березня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку банку належні їй квартири №№ 3, 85, 87 у будинку №1 по вул. Федорченко (вул. Повстанців, вул. Церковна) у с. Угорники Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2013 року, що набрало законної сили, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості за генеральною угодою про авалювання векселів від 30 березня 2010 року в розмірі 481 033,70 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, виселено ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирах №№ 3, 85, 87 у будинку №1 по вул. Федорченко (вул. Повстанців, вул. Церковна) у с. Угорники Івано-Франківської області.

07 червня 2014 року ОСОБА_5 померла.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 3 липня 2013 року визнано вимоги кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 1 567 905,77 грн. (вимоги у розмірі 785 220 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, як такі, що забезпечені заставою; вимоги у розмірі 366 191,28 грн. - у четверту чергу; вимоги у розмірі 416 494,96 грн. - у шосту чергу), з яких визнано і вимоги 615 198,13 грн. за генеральною угодою про авалювання векселів від 30 вересня 2010 року.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Судом установлено, що згідно з випискою з будинкової книги про реєстрацію та склад сім'ї від 20 березня 2015 року з ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини постійно проживали: ОСОБА_6, який помер 30.09.2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідачі до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 не звертались.

Проте відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, в засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 подав копії трьох квитанцій від 12 січня 2017 року про сплату заборгованості за договором кредиту ЗАТ «Зірниця» та довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» №180120SU14030200 від 20.01.2018 року, надану клієнту ЗАТ «Зірниця» про відсутність позичкової заборгованості за Генеральною угодою про авалювання векселів № 9-004-55 від 30.03.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При таких обставинах справи рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 вересня 2016 року скасувати, а провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_7