Ухвала суду № 71800508, 25.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1440/18 Справа № 201/10818/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

У Х В А Л А

25 січня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі судді Свистунової О.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання договору недійсним, –

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2016 року відкрито провадження по даній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.11.2017 року зазначену скаргу було залишено без руху для виконання вимог ст.ст. 295,297 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали), з наданням тридцятиденного строку з дня отримання копії ухвали для звернення до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та п’ятиденного строку для надання документу про сплату судового збору.

Того ж дня копія ухвали була направлена на адресу скаржника, яка була вказана в апеляційній скарзі, проте поштове відправлення повернулось не врученим, з відміткою на конверті «за закінченням строку зберігання».

04.12.2017 року на адресу скаржника повторно була направлена копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно відомостей з офіційного інтернет-сайту Укрпошти, поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900057841260 було вручене адресату (одержувачу) особисто 16.12.2017 року об’єктом поштового зв’язку.

05.01.2018 року на адресу скаржника втретє була направлена копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте на даний час згідно відомостей з офіційного інтернет-сайту Укрпошти поштове відправлення є не врученим.

Відповідно до положень частини першої статті 131 ЦПК України (чинної редакції), учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заяв чи клопотань про зміну місцезнаходження від скаржника до суду не надходило.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Судом вжиті заходи для скерування скаржнику ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги, однак вона не була вручена скаржнику за відсутності останнього за вказаною ним адресою перебування, таким чином у визначений судом строк вимоги ухвали не виконано.

Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, враховуючи розумність строку розгляду справи, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржнику, роз’яснивши при цьому, що він не позбавлений права повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185,357 ЦПК України, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року – визнати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.

Суддя О.В. Свистунова