Постанова № 71798607, 23.01.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Справа № 906/935/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Боднар М.М. - представник згідно договору про надання правової допомоги

від 27.12.2017р. №27/12/2017 та ордеру на надання правової допомоги серії КБ №285833

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м.Київ

на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 08.12.17р. суддею Кудряшовою Ю.В. о 11:36 год. у м.Житомирі, повний текст складено 13.12.17р.

у справі № 906/935/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир

до Селянсько-фермерського господарства "Аграрник", смт.Ружин, Житомирської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м.Київ

про внесення змін до договору №402 від 23.03.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. по справі №906/935/17 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до Селянсько-фермерського господарства "Аграрник", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, про внесення змін до договору №402 від 23.03.2015р. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Волкодав Дмитро Едуардович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" із врахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2017р. вх.№02-44/1176/17 задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати укладеною між Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" та Приватний акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" додаткову угоду від 21.08.2017р. про внесення змін до договору №402 про постачання електричної енергії від 23.03.2015р. (далі - договір) на наступних умовах, а саме: виключити пункт 1 з додатку 3.1 договору, виключити додаток 3.3 договору, виключити додаток 8.1 договору, виключити додаток 11.1 договору.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає те, що 29.05.2017р. скаржник звернувся до позивача із заявою про укладення договору на постачання електроенергії, проте позивач не в змозі укласти із скаржником договір на постачання електроенергії, так як на сьогоднішній день існує діючий договір №402 від 23.05.2015р. про постачання електроенергії укладений між позивачем та відповідачем, одним із об'єктів на який поставлялася електроенергія є вищевказаний об'єкт нерухомості, а саме "Зерносклад" в селі Ярославка, що перебуває у власності скаржника. Також, 03.08.2017р. позивач звернувся до відповідача із листом №838 у відповідності до якого просив підписати додаткову угоду про виключення об'єкту нерухомості, а саме "Зерносклад" в селі Ярославка, що перебуває у власності скаржника із договору про постачання електроенергії. Проте відповідач так і не підписав вказану додаткову угоду, що стало причиною звернення позивача із вказаним позовом до суду;

- також, покликається на те, що на сьогоднішній день так і на момент винесення оскаржуваного рішення зі сторони СФГ "Аграрник", розрахунки щодо погашення перед ФОП Волкодавом Д.Е. кредиторської заборгованості, щодо залишку неоплаченої оренди за договором оренди так і не були здійснені. У зв'язку з цим ФОП Волкодав Д.Е., під час розгляду даної справи, ще до винесення оскаржуваного рішення шляхом поштового відправлення на адресу СФГ "Аграрник" та його керівника гр.ОСОБА_3 листа-претензії від 17.11.2017р., про що свідчить опис вкладення та квитанція "УКРПОШТИ" від 17.11.2017р. і експрес-накладна "НОВОЇ ПОШТИ" від 17.11.2017р., копії опису, квитанції та накладної - знаходяться в матеріалах справи, повторно нагадав СФГ "Аграрнику": по-перше, про розірвання 31.03.2017р. договору оренди в односторонньому порядку, тобто з 01.04.2017р. оренда за договором оренди припинена; по-друге, що заборгованість СФГ "Аграрник" перед ФОП Волкодав Д.Е. за договором оренди нерухомого майна №4/ОР від 01.04.2014р. становить 313100,00грн.;

- вказує на те, що лист-претензію від 17.11.2017р. СФГ "Аграрник" за адресою свого місцезнаходження від "УКРПОШТИ" так і не отримало, про що свідчить конверт із штрих кодом №0420524539658, що повернувся. Проте, керівник СФГ "Аграрник" гр.ОСОБА_3, вказаний лист-претензію від 17.11.2017р. отримав 21.11.2017р. від "НОВОЇ ПОШТИ", про що свідчить результат відстеження за номером експрес-накладної "НОВОЇПОШТИ" №59000296983694 (результат відстеження - додається), а також про отримання вказаного листа в одному із судових засідань підтвердив представник відповідача - ОСОБА_4. Таким чином, незважаючи на те що відповідач відмовлявся отримувати наручно від скаржника листа-повідомленням від 28.02.2017р., все ж таки даний лист відповідачем був отриманий 21.11.2017р., який долучався як копія до листа-претензії від 17.11.2017р., тобто до моменту винесення оскаржуваного рішення. Проте, незважаючи на це суд першої інстанції відмовив в задоволення поданого позову, що порушує та зачіпає законні права і інтереси скаржника;

- зазначає, що п.9.1 договору оренди передбачено, що цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку виключно у випадку, прямо передбачених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також у разі порушення однією із сторін умов даного договору. Тобто, договором оренди передбачена умова, щодо одностороннього розірвання договору за ініціативою орендодавця у разі невиконання орендарем умов договору, що й як вище згадувалося було скаржником зроблено, а саме повідомлено СФГ "Аграрник" листом-повідомленням від 28.02.2017р. та повторно нагадано листом-претензією від 17.11.2017р. про розірвання 31.03.2017р. договору оренди в односторонньому порядку, який отриманий СФГ "Аграрник" 21.11.2017р. про що свідчить як вище вказувалося результат відстеження за номером експрес-накладної "НОВОЇПОШТИ" №59000296983694, а також про отримання вказаного листа в одному із судових засідань підтвердив представник відповідача - ОСОБА_4. На вказаний факт обставин справи, щодо отримання відповідачем 21.11.2017р. листа-претензії від 17.11.2017р. до якого також додавалася копія листа-повідомлення від 28.02.2017р. про розірвання договору оренди суд першої інстанції взагалі не звернув уваги, та не обґрунтував чому дані докази не прийняв до уваги.

05.01.2018р. до суд від ФОП Волкодава Д.Е. надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник зазначає, зокрема, про строк подання апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.012.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 та розгляд скарги призначено на 23.01.2018р..

15.01.2018р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду та на поштову адресу суду від Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" надійшло клопотання від 12.01.2018р. про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на обґрунтування якого покликається на приписи ст.197 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. у задоволенні клопотання Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" від 12.01.2018р. про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/935/17 - відмовлено.

15.01.2018р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду та на поштову адресу суду від Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 - без змін.

15.01.2018р. на поштову адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" надійшов письмовий відзив від 11.01.2018р. на апеляційну скаргу, в якому останній не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги ФОП Волкодава Д.Е. на рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 та ухвалення нового, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 23.01.2018р. від представника скаржника надійшло клопотання від 23.01.2018р. про долучення до матеріалів справи на ступних документів, а саме: копії ухвали господарського суд Житомирської області від 12.01.2018р. про відкриття провадження у справі №906/1091/17, копії конверту з відправленням №1000229422972.

Представник скаржника в судовому засіданні 23.01.2018р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. по справі №906/935/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" задовольнити у повному обсязі.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак позивач та відповідач наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.04.2014р. між Фізичною особою-підприємцем Волкодавом Дмитром Едуардовичем (орендодавець) та Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №4/ОР (далі - договір оренди), за умовами якого, орендар бере частину ДКУ (комори) за адресою: Житомирська область, Ружинський район. с. Ярославка, загальною площею 280,00кв.м, що належить орендодавцю - ФОП Волкодав Д.Е., в оренду з метою ведення господарської діяльності, а саме: прийомки, розвантаження, зберігання та подальшої реалізації сільськогосподарської продукції.

Згідно п.4.1. договору оренди строк цього договору починає свій перебіг у момент з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою орендодавця та закінчується через 360 днів.

Договір оренди нерухомого майна від 01.04.2014р. №4/ОР підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Враховуючи невиконання умов договору оренди від 01.04.2014р. №4/ОР Селянсько-фермерського господарства "Аграрник", зокрема щодо строків оплати орендної плати, ФОП Волкодавом Д.Е. в порядку п.9.1, листом-повідомленням від 28.02.2017р. повідомлено останнього про розірвання 31.03.2017р. договору оренди в односторонньому порядку.

Також, 23.03.2015р. між Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальником) та Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" (споживачем) укладено договір про постачання електроенергії №402 (далі - договір), згідно умов якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживча. При декількох вводах клас напруги споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж (додаток 3.1).

Відповідно до розділу 2 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п.2.2 договору, сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення Споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

Згідно п.10.3 договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.

Договір про постачання електроенергії від 23.03.2015р. №402 підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

В подальшому, 29.05.2017р. ФОП Волкодав Д.Е. звернувся до Ружинського РЕМ із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії з ТОВ "Шакур", надавши при цьому копії документів.

Також, 03.08.2017р. Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулося до Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" з листом №838, в якому просило останнього підписати додаткову угоди про виключення об'єкту з договору про постачання електроенергії на підставі листа ФОП Волкодава Д.Е..

За вказаних обставин, враховуючи те, що надіслана додаткова угода між Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" та Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" підписана не була, останнє звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" внести зміни до договору про постачання електричної енергії №402 від 23.03.2015р., а саме: виключити пункт 1 з додатку 3.1 договору, виключити додаток 3.3 договору, виключити додаток 8.1 договору, виключити додаток 11.1 договору.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.10.2017р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі №903/728/17 та призначено її до розгляду. Також, даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича.

30.11.2017р. до господарського суду Житомирської області Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої останній просить визнати укладеною між Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" та Приватний акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" додаткову угоду від 21.08.2017р. про внесення змін до договору №402 про постачання електричної енергії від 23.03.2015р. на наступних умовах, а саме: виключити пункт 1 з додатку 3.1 договору, виключити додаток 3.3 договору виключити додаток 8.1 договору, виключити додаток 11.1 договору.

В силу ч.4 ст.22 ГПК України (в редакції діючої до 15.12.2017р.), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи викладене, подана позивачем заява про зміну предмету позову (від 30.11.2017р. вх.№02-44/1176/17) прийнята місцевим господарським судом, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" посилається на те, що між СФГ "Аграрник" та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Ружинського РЕМ (виробничий структурний підрозділ) було укладено договір про постачання електричної енергії №402 від 23.03.2015р. (договір). Одним з об'єктів, згідно п.1 додатку 3.1 договору, є "Зерносклад" в селі Ярославка. Власником об'єктів нерухомості за адресою Ружинський район село Ярославка вулиця Лиса Гора, 13 є Волкодав Дмитро Едуардович, про свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про державну реєстрацію прав НОМЕР_1 від 26.06.2012р.. У зв'язку з невиконанням СФГ "Аграрник" умов договору оренди, укладеного між ФОП Волкодав Д.Е. та СФГ "Аграрник" листом-повідомленням від 28.02.2017р. повідомлено про розірвання 31.03.2017р. договору в односторонньому порядку, Волкодав Д.Е. звернувся до Ружинського РЕМ із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії з ТОВ "Шакур". Згідно положень п.п.1.9, 5.1, 6.18 ПКЕЕ з новим споживачем укладаються договори після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 в задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 1 договору про постачання електроенергії від 23.03.2015р. №402 вказано, що точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

У відповідності п.6.18 ПКЕЕ, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.

За приписами ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як свідчать матеріали справи, підставою для внесення змін до договору про постачання електричної енергії №402 від 23.03.2015р. є обставина, що у зв'язку з невиконанням умов договору оренди відповідачем, зокрема щодо строків оплати орендної плати, ФОП Волкодавом Д.Е. в порядку п.9.1 договору оренди, листом від 28.02.2017р. повідомлено СФГ "Аграрник" про розірвання 31.03.2017р. договору оренди в односторонньому порядку.

У відповідності до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За приписами ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ні позивачем, ні третьою особою не подано суду відповідних доказів на підтвердження у встановленому законом порядку отримання СФГ "Аграрник" листа-повідомлення від 28.02.2017р. про розірвання з 31.03.2017р. договору оренди нерухомого майна від 01.04.2014р. №4/ОР, що виключає можливість вважати останній таким, що припинив свою дію внаслідок відмови наймодавця від договору.

При цьому, слід звернути увагу на те, що як зазначив скаржник, лише 17.11.2017р. ним було направлено, а 21.11.2017р. відповідачем отримано лист-повідомлення від 28.02.2017р. про одностороннє розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.04.2014р. №4/ОР, лист-претензію від 17.11.2017р., на які покликається скаржник у своїх поясненнях, тобто останнім направлено вказані документи до порушення провадження у даній справі.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, внесення змін до договору від 23.03.2015р. №402 про постачання електричної енергії щодо виключення об'єкту з договору є неможливим, оскільки договір про постачання електричної енергії укладений із кінцевим споживачем - орендарем, який на момент подачі позову не припинив оренду вказаного майна.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 30.11.2017р. до господарського суду Житомирської області Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої останній просить визнати укладеною між Селянсько-фермерським господарством "Аграрник" та Приватний акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" додаткову угоду від 21.08.2017р. про внесення змін до договору №402 про постачання електричної енергії від 23.03.2015р. на наступних умовах, а саме: виключити пункт 1 з додатку 3.1 договору, виключити додаток 3.3 договору виключити додаток 8.1 договору, виключити додаток 11.1 договору, яка в силу ч.4 ст.22 ГПК України (в редакції діючої до 15.12.2017р.) була прийнята та розглядалася судом.

Однак, позивачем не додано до вказаної заяви про зміну предмету позову, та в подальшому не додано до матеріалів справи саму додаткову угоду від 21.08.2017р. про внесення змін до договору №402 про постачання електричної енергії від 23.03.2015р., яка б дала можливість дослідження її судом, що також виключає можливість, в даному випадку, встановлення інших умов такої додаткової угоди окрім зазначених позивачем та визнання її укладеною на відповідних умовах в цілому.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м.Київ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2017р. у справі №906/935/17 - без змін.

2. Справу №906/935/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.01.2018р.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Миханюк М.В.