Ухвала суду № 71793184, 25.01.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/447/18

Провадження № 1-кс/711/203/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

судді - Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_1, подану в інтересах ТОВ «МАГ-ТРЕЙД», про відвід слідчому судді Дунаєву С.О.,

в с т а н о в и в:

ТОВ «МАГ-ТРЕЙД», в порядку ст. 174 КПК України, звернулося до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про скасування арешту майна.

В судовому засіданні 22.01.2018 року представником власника майна – ОСОБА_1 подано заяву про відвід слідчому судді Дунаєву С.О. з підстав, передбачених пп. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України. В обґрунтування мотивів відводу вказує, що ним до суду подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси Дунаєва С.О. від 20.12.2017 року, яке згідно автоматизованої системи документообігу суду було розподілено на слідчого суддю Дунаєва С.О. Вважає, що слідчий суддя Дунаєв С.О. не може розглядати дане клопотання, оскільки будуть порушені норми ч. 3 ст. 35 КПК України щодо порядку щодо автоматизованого визначення слідчого судді. До того ж, слідчий суддя, прийнявши ухвалу від 20.12.2017 року вже висловив свою думку про необхідність такого арешту, а тому є сумніви в його неупередженості.

В судове засідання адвокат ОСОБА_1 не з’явився, направивши до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

Інші учасники в судове засідання також не з’явилися.

Дослідивши матеріали заяви про відвід та матеріали справи №711/447/18 (провадження № 1-кс/711/164/18), суд приходить до наступного висновку.

Статтею 75 КПК України наведені вичерпні підстави для відводу слідчого судді.

Зокрема, п.п. 4, 5 ч. 1 цієї статті передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному проваджені за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та у випадку порушення, встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Поняття «неупередженості» суду, викладене в Кримінальному процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям «безсторонності» суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема, - у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої 04.11.1950 року державами-членами Ради Європи та ратифікованої Україною 17.07.1997 року.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковими для виконання Україною. ОСОБА_2 прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При цьому щодо суб’єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з’являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з’являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті об’єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», у справі «Газета «Україна-Центр» проти України»).

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017 року (суддя Дунаєв С.О.) накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ТОВ «МАГ-ТРЕЙД». Дана ухвала набрала законної сили.

18.01.2018 року адвокат ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «МАГ-ТРЕЙД», в порядку ст. 174 КПК України подав до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 20.12.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 18.01.2018 року справа №711/447/18 за вказаним клопотанням передана до провадження слідчого судді Дунаєва С.О.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 35 КПК України матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи визначення слідчого судді для розгляду вищезгаданого клопотання було здійснено автоматизованою системою документообігу суду, що стверджується відповідним протоколом від 18.01.2018 року.

Тому, доводи адвоката ОСОБА_1, викладені в заяві про відвід слідчому судді від 22.01.2018 року, про порушення вищезгаданих норм закону при визначенні слідчого судді для розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, є помилковими.

Судом також не встановлено і інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді Дунаєва С.О. та давали б підстави для його відводу від розгляду клопотання ТОВ «МАГ-ТРЕЙД» про скасування арешту майна.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1, поданої в інтересах ТОВ «МАГ-ТРЕЙД», про відвід слідчому судді Дунаєву С.О..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1, поданої в інтересах ТОВ «МАГ-ТРЕЙД», про відвід слідчому судді Дунаєву С.О. – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Скляренко