Постанова № 71789042, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/10026/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (прийняту о 17:14 год. у м. Львові, головуючий суддя Брильовський Р.М., повний текст складений 05 вересня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нафтуся” про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2016 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нафтуся”, в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами за № 467 від 28.12.2007 року з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод для промислового розливу Верхньосиньовидненського родовища Під’ялинської ділянки Сколівського району Львівської області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2017 року постанова Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції для розгляду.

Постановою від 31 серпня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд не звернув належної уваги на ті обставини, що відповідач не надав можливості посадовим особам Держгеонадр України провести планову перевірку надрокористувачів. Вказаний факт зафіксований в Акті про недопущення до перевірки від 23.11.2015 року № 02-04/06/2015-16/п-90.

Відповідач також порушив вимоги Угоди про умови користування надрами, не виконав вимоги припису, що тягне за собою анулювання спеціального дозволу відповідно до законодавства.

За таких обставин, позивач вважає обґрунтованими позовні вимоги, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В запереченнях відповідач акцентує увагу на тому, що позивач не зазначив ким було отримано рекомендоване повідомлення ,,Укрпошти” з відміткою про особисте вручення та чий підпис міститься на даному документі. Тому, даний єдиний доказ позивача, наданий до суду, не може бути визнаний належним.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Нафтуся” отримало спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4672 від 28.12.2007 з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод для промислового розливу у Верхньосиньовидненському родовищі Під’ялинської ділянки, розташованої у Сколівському районі Львівської області. Строк дії спеціального дозволу – 20 років.

Наказом Державної служби геології та надр України від 18.09.2015 №288 затверджений план проведення перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2015 року. ТзОВ ,,Нафтуся” увійшло до переліку надрокористувачів, які включені до перевірки.

Рекомендованим листом Держгеонадра України на адресу ТзОВ ,,Нафтуся” направило повідомлення від 16.10.2015 № 13625/13/14-15 про проведення планової перевірки, а 20.11.2015 видало направлення № 346-14/02 на проведення у строк з 23 по 27 листопада 2015 року планової перевірки ТзОВ ,,Нафтуся” з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування.

За результатами проведеної планової перевірки складений акт про недопущення до посадових осіб від 23.11.2015 № 02-04/06/2015-16/п-90. На підставі вказаного акту відповідач сформував припис від 24.11.2015 № 361-14/02, згідно якого встановлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: - не допущено посадових осіб Держгеонадра України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю), чим порушено вимоги статей 10, 11 закону України ,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”;

-не виконуються умови користування надрами, а саме: не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами від 28.12.2007 № 4672, яка є невід’ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4672від 28.12.2007, в частині обов’язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю, чим порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра та Порядку № 615.

Приписом відповідачу запропоновано у строк до 04.12.2015 усунути вказані порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують дотримання ТзОВ ,,Нафтуся” вимог законодавства у сфері надрокористування за визначеним переліком, а також подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Акт перевірки та припис від 24.11.2015 № 360-14/02 рекомендованим листом від 24.11.2015 № 362-14/02 направлені на адресу відповідача.

Крім того, Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра України винесено подання від 15.12.2015 № 409- 14/02 на зупинення дії спеціального дозволу № 4672 від 28.12.2007 та повідомлено, що станом на 15.12.2015 не надходило жодних листів та документів від відповідача щодо виконання вимог припису.

Наказом Держгеонадра України від 25.12.2015 № 446 ,,Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень” зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4672 та надано ТзОВ ,,Нафтуся” 30 календарних днів для усунення порушень.

Листом від 06.01.2016 № 130/13/14-16 Держгеонадра України повідомило ТзОВ ,,Нафтуся” про зупинення дії спеціального дозволу на підставі наказу від 25.12.2015 №446.

Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України 16.02.2016 внесено подання №94-16/02 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4672 від 28.12.2007.

Листом від 17.03.2016 № 4051/13/14-16 позивач запропонував ТзОВ ,,Нафтуся” в 15 денний строк надати до Держгеонадр України власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування спеціальним дозволом на користування надрами № 4672 від 28.12.2007 у зв’язку з неусуненням причин зупинення його дії.

ТзОВ ,,Нафтуся” не відреагувало на лист від 17.03.2016 № 4051/13/14-16, що, на думку Держгеонадр України, є підставою для звернення до суду з вимогами про припинення права користування надрами шляхом анулювання спірного дозволу, виданого відповідачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що жодних претензій щодо невиконання особливих умов до ТзОВ ,,Нафтуся” ніколи не пред’являлося, термін дії спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ ,,Нафтуся” закінчиться лише 28 грудня 2027 року, а тому відсутні підстави для позбавлення відповідача можливості користуватися надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр (частина 1).

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку (частина 2).

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами (частина 3).

Таким чином, у разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Відповідно до пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 № 615, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Пунктом 25 зазначеного Порядку визначено, що поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

За змістом частини 7 статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що у разі незгоди користувача надрами право користування надрами припиняється у судовому порядку виключно у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра та ч. 7 ст. 4-1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Крім того, відповідно до пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід’ємною частиною до Спеціального дозволу на користування надрами № 4672, виданого 28 грудня 2007 року, підставами на анулювання спеціального дозволу є невиконання особливих умов, а також закінчення терміну його дії.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що підставами для анулювання спеціального дозволу позивач зазначає: недопущення посадових осіб Держгеонадра України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) та недотримання вимог Угоди про умови користування надрами від 28.12.2007 № 4672, яка є невід’ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4672від 28.12.2007, в частині обов’язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю.

Такі підстави для анулювання спеціального дозволу не передбачені пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра та ч. 7 ст. 4-1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Інших, передбачених законодавством підстав для анулювання спеціального дозволу позивач, який в силу приписів ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, України не навів.

Враховуючи приписи абзацу 12 частини 7 статті 4-1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, згідно якого забороняється анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі № 813/2442/16 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Постанова в повному обсязі складена 25 січня 2018 року.