Постанова № 71788974, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12242/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (суддя Скільський І.І. повний текст складено 24.11.2017 у м. Івано-Франківську) про розстрочення виконання рішення суду за заявою 417 Управління начальника робіт у справі № 809/2044/14 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до 417 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості, –

встановив:

417 Управління начальника робіт звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 на 60 місяців (5 років). Заява мотивована тим, що 417 Управління начальника робіт є державною госпрозрахунковою установою, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Міністерства оборони України, діяльність якого регулюється законодавством України, наказами Міністерства оборони України та Положенням про управління. Станом на 01.11.2017 в установи відсутні наявні обігові кошти для сплати податкового боргу одним платежем, а таке стягнення спричинить наслідки неплатоспроможності державної установи, що призведе до зупинення господарської діяльності управління, відчуження майна Міністерства оборони України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 заяву 417 Управління начальника робіт про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2014 по справі № 809/2044/14 - задоволено частково.

Розстрочено 417 Управління начальника робіт виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 по справі № 809/2044/14 на 36 місяців із рівною сплатою по 7138,75 грн щомісячно, з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач, який оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції неправильно і неповно встановив обставини справи, що спричинило порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що законодавством визначено термін на відстрочення податкового боргу у межах не більше одного бюджетного року. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги та не дослідив в повній мірі обставини, на яких наполягав позивач, щодо не підтвердження відповідачем винятковості обставин, які б виключали можливість виконання постанови від 16.12.2014 про стягнення боргу. Оскільки, відповідачем безпідставно не сплачено суми узгодженого зобов’язання, а отже, винятковість обставин, що ускладнюють виконання постанови відсутня.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачем подано відповідь на відзив апеляційної скарги, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу від 22.11.2017.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Судом встановлено, що 417 Управління начальника робіт станом на дату подання заяви про розстрочення виконання рішення суду сплатило 51716,70 грн, в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим залишок простроченої заборгованості підприємства складає 256 994,84 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи важкий фінансово-економічний стан 417 Управління начальника робіт, відсутність достатніх коштів на розрахунковому рахунку для сплати боргу, наявністю заборгованості по інших платежах та зобов`язаннях, сплату податкового боргу в розмірі 51716,70 грн, виконання підприємством державного оборонного замовлення, заборгованість по виплаті пенсій колишнім працівникам 417 Управління начальника робіт, заяву слід задовольнити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена норма Кодексу адміністративного судичинства не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

На підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення по даній справі, заявником надано: графік погашення податкового боргу по податку на додану вартість, орендній платі з юридичних осіб, земельному податку, акт звірки нерухомого військового майна між Івано-Франківською КЕЧ і 417 Управління начальника робіт, акт звірки розрахунків з ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», довідку з банку про відкритий рахунок та наявних грошових коштів, довідку про заборгованість по Пенсійному фонду України, звіти про фінансові результати станом нам 31.12.2016, станом на 30.09.2017, копію Положення про 417 Управління начальника робіт.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави на які покликається відповідач в заяві про розстрочення виконання постанови не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, оскільки є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб'єктом господарювання, тому вказані факти не мають об'єктивного характеру і не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Також, слід зазначити, що згідно п. 100.1. ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 ст. 129 цього Кодексу.

Відповідно до п. 100.5. вищевказаної статті, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

При цьому, відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п.100.7. ст. 100 Податкового кодексу України).

Тобто, законодавством визначено термін на відстрочення податкового боргу у межах не більше одного бюджетного року.

На зазначені норми Податкового кодексу України суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення заяви 417 Управління начальника робіт про розстрочення виконання судового рішення.

15.06.2014 Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до 417 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості у розмірі 308711,54 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно рішенням ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, виконання рішення винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процессу». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, на те, що заява про розстрочення виконання рішення суду подано на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014. Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2016, це рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та зобов`язано стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 308711,54 грн. Отже, остаточне судове рішення, на яке може бути подана заява про розстрочення виконання рішення, є постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, яка набрала законної сили.

З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року про розстрочення виконання рішення суду – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді: В.Я. Качмар

ОСОБА_3

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2018