Ухвала суду № 71788874, 25.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/681/18

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерик М. П., перевіривши апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у справі № 165/1404/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 грудня 2017 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.

Одночасно просить звільнити від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, мотивуючи тим, що у даній категорії справ судовий збір не сплачується, т.я. оскаржується постанова у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень статтей 287, 288 КУпАП. При цьому покликається на постанову Верховного Суду України від 12.12.2016р. у справі №21-1410а16.

Колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору, а клопотання митного органу не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Оскаржується постанова митного органу прийнята за нормами статті 522-527 МК України, а не КУпАП.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги - 14.12.2017р.) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У статті 5 цього Закону також встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд звертає увагу на те, що органи Державної фіскальної служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 704 грн 00 коп. (640,0*110%).

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 704 грн 00 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Волинській митниці ДФС в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у справі № 165/1404/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Встановити Волинській митниці ДФС десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ. П. Кушнерик