Рішення № 71787661, 15.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1991/17

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Яковлева В.В.,

представника відповідача Дудченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Сумської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" (далі-ПП "Семенівська мануфактура") до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі-Сумська митниця) щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2017/000156/2 від 11.07.2017 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2017/00168.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Семенівська мануфактура", на підтвердження заявленої митної вартості товарів, разом з митною декларацією №UA805180/2017/010351 до Сумської митниці подано всі необхідні документи. Позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України, підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, тому визначення митним органом митної вартості та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України. З цих підстав, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2017/000156/2 від 11.07.2017 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2017/00168.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених в письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи. Зокрема, представник відповідача зазначив, що Сумською митницею під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів встановлено, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме у митній декларації № UA 805180/2017/010351 у графі "2" (Відправник/Експортер), коносаменті СOSU6880156610 та інвойсi ВТСN1017155, відправником товару вказано SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO., LTD, однак згідно Договору № 11-11/ЮГ транспортного експедирування від 11.11.2015 відправку вантажу морським транспортом та оформлення коносаменту, отримання вантажу в порту, який прибув на адресу ПП "Семенівська мануфактура" морським транспортом та оформлення усіх необхідних документів забезпечує ТОВ "ЮРІЯ - ГРУП", та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, - до ціни товару не включені вартість навантаження та доставки товару до порту відправки. Всі вищенаведені розбіжності, на думку представника відповідача, виключало можливість перевірки органом доходів та зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до положень частини першої статті 54 МК України.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та письмові заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке.

01.09.2016 між ПП "Семенівська мануфактура" та SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №ВSN-09/2016 (далі-Контракт) відповідно до умов якого SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO., LTD зобов'язаний поставити ПП "Семенівська мануфактура" товари в асортименті, а ПП "Семенівська мануфактура" оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Контрактом передбачено, що загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Поставка товару за Контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі. Ціна за одиницю товару узгоджується та встановлюється у рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару (ст.2.3.4 Контракту).

Суд встановив, що за інвойсом № ВТСN2017155 від 20.03.2017 позивачу поставлено партію товару, а саме: "Тканина вибивна виготовлена шляхом переплетення ниток основи та утка. Поверхнева щільність тканини складає 72+/-3г/м2. Тканина виготовлена з шпательних синтетичних поліефірних волокон 81,0+/- 0,6 мас % та волокон бавовни 19,0+/- 0,6 мас.%. Тканина дубльована, не має просочення та покриття, які б сприймалися неозброєним оком. -WT-18908, WT-18914, WT-18931, WT-18912, WT-18930, ЕТ-7711, WT-18910-17423м-180 упак. Використовується в текстильній промисловості. Країна походження CN". Загальна вартість партії товару складає 21 132,01 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару для підтвердження його митної вартості до Сумської митниці декларантом подана митна декларація №UA 805180/2017/010351, в якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, на підтвердження чого позивачем надані документи:

Контракт № ВSN1-09/2016 від 01.09.2016;

Інвойс №ВТСN2017155 від 20.03.2017;

Пакувальний лист до інвойсу № ВТСN017155 від 20.03.2017;

Видаткова накладна №0000002017155 від 20.03.2017;

Відвантажувальні специфікації № ВТСN 017155/140155-1 від 24.03.2017.

Додатково на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем надано:

Міжнародна товарно-транспортна накладна №9212 від 05.05.2017;

Коносамент № СOSU6880156610 від 24.03.2017;

Калькуляція № ВТСN 2017155/01 від 04.04.2017;

Звіти про оцінку майна №05-07/07/77 від 07.07.2017;

Лист № 9.001/07.04 від 07.04.2017;

Лист №10.001/07.04 від 07.04.2017;

Лист №11.001/07.04 від 07.04.2017;

Лист № 113 від 10.05.2017;

Лист № 228 від 10.07.2017;

Лист №1/ВТСN2017155 від 28.03.2017;

Лист № ВТСN 2017155/4 від 04.04.2017;

Лист № ВТСN 2017155/5 від 05.04.2017;

Лист № ВТСN 017155/6 від 06.04.2017;

Лист № ВASM2017/16 від 07.04.2017;

Прайс-листи.

За результатами перевірки вищевказаних документів Сумською митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

11.07.2017 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2017/000156/2, яким скориговано митну вартість товарів за резервним методом та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00168.

Вважаючи зазначені рішення протиправними та такими, що порушують права позивача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані учасниками справи пояснення, суд зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Положеннями МК України визначено, шо орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до статті 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до пункту 2 частини другої зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім цього, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

Як встановив суд, на підтвердження митної вартості товару декларантом до декларації митної вартості №UA 805180/2017/010351 долучено: Контракт № ВSN1-09/2016 від 01.09.2016, інвойс №ВТСN2017155 від 20.03.2017, пакувальний лист до інвойсу № ВТСN017155 від 20.03.2017, видаткова накладна №0000002017155 від 20.03.2017, відвантажувальні специфікації № ВТСN017155/140155-1 від 24.03.2017.

Крім того, позивачем додатково були надані документи: міжнародна товарно-транспортна накладна №9212 від 05.05.2017, коносамент № СOSU6880156610 від 24.03.2017, калькуляція № ВТСN 2017155/01 від 04.04.2017, Звіт про оцінку майна №05-07/07/77 від 07.07.2017, листи від 07.04.2017 № 9.001/07.04, №10.001/07.04, №11.001/07.04, №ВА8М2017/16, від 10.05.2017 №113, від 10.07.2017 №228, від 28.03.2017 №1/ВТСN 2017155, від 04.04.2017 №ВТСN2017155/4, від 05.04.2017 №ВТСN2017155/5, від 06.04.2017 №ВТСN017155/6, прайс-листи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

За змістом частини першої статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формат-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України калькуляція є одним із документів, який декларант на вимогу органу доходів і зборів повинен подати на підтвердження митної вартості товарів у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Викладене засвідчує, що калькуляція собівартості виробника є достатнім та належним доказом на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, у калькуляції продавця ВТCN2017155/01 від 04.04.2017 зазначено витрати, додані до вартості на умовах CFR m. ODESSA, зокрема, товар тканина вибивна WT-18908, WT-18914, WT18931, WT-18912, WT-18930 ЕТ-7711, WT-18910 - до ціни виробника 0,267 доларів США додається фрахт 0,023 доларів США та всього ціна за одиницю товару складає 0,290 доларів США (а.с.35). Отже, до поданих даних не включені до ціни товару вартість навантаження та доставки товару до порту відправки.

Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України № 599 від 24.05.2012 до підтверджувальних документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт, (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до заявленого рахунка-фактури про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення на одиницю виміру (вагу) товару на 1 кілометр маршруту.

Пунктом 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 передбачено, що запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик виявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі Для відміток митного органу ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

Керуючись вказаною нормою, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, Сумська митниця повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (а.с.117,118).

10.07.2017 ПП "Семенівська мануфактура" надіслано відповідачу лист № 228, в якому зазначено, що на підтвердження заявленої митної вартості за ціною угоди, надано Контракт № ВSN1-09/2016 від 01.09.2016 та інвойс №ВТСN2017155 від 20.03.2017. Інші витрати, окрім тих, що були включені до ціни товару, відсутні (а.с.56). Отже, позивач вважає, що всі витребувані митними органами документи були надані в повному обсязі.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, з огляду на таке.

Так, у пункті 21 розділу Рекомендації № 6 Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (друге видання) міститься "зміст переліку витрат залежить від застосованих умов поставки".

У пункті 22 зазначеної Рекомендації наведений порядок визначення умов поставки, зокрема, "в порядку можуть зазначатись суми по рахунку, додаткові витрати та відрахування. У скобах зазначаються проміжні суми, які можуть й не вимагатись. Сума(и) мінус знижка за кількість, якщо можливо застосувати (загальна сума), Упаковка, Фрахт, інші витрати, зазначити Страхування (Разом витрати), відрахування, проміжна сума рахунку, знижка, загальна сума рахунку або загальна сума до оплати".

З аналізу наведеного вбачається, що зазначення достовірних відомостей про вартість товарів, в тому числі і про вартість навантаження та доставки товару до порту відправлення передбачено не тільки у Контракті, але і в рахунках-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) вказаних відомостей виключало можливість перевірити таку складову частину митної вартості товару, як витрати навантаження та доставки товару до порту відправки.

Згідно із частиною четвертою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).

Пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд зазначає, що у митній декларації № UA805180/2017/010351 у графі "2" (Відправник/Експортер), коносаменті СOSU6880156610 та інвойсi ВТСN1017155 відправником товару вказано SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO., LTD, однак згідно п. 3.1.2. Договору № 11-11/ЮГ транспортного експедирування від 11.11.2015, укладеного ПП "Семенівська мануфактура" (Замовник) та ТОВ "ЮРІЯ - ГРУП" (Експедитор), відправку вантажу морським транспортом та оформлення коносаменту, отримання вантажу в порту, який прибув на адресу Замовника морським транспортом та оформлення усіх необхідних документів забезпечує ТОВ "ЮРІЯ - ГРУП" (а.с.49-51).

Представник позивача в судовому засіданні не міг надати пояснення стосовно вказаних обставин.

Отже, такі розбіжності в документах унеможливлюють перевірити органом доходів і зборів числове значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статі 54 МК України.

Суд зазначає, що частиною другою статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ, згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Пунктами 2,3 частини шостої статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин другої та третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи відсутність у поданих позивачем документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відповідач не мав можливості застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Згідно положень статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів не могли бути застосовані Сумською митницею у зв'язку з відсутністю в період 90 днів, в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України, оформлень за ціною контакту ідентичних або подібних товарів. Другорядні методи на основі віднімання вартості та додавання вартості не використовувались з причин відсутності інформації.

Відповідно до частини другої статті 64 МК України митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Підставою для визначення митної вартості була цінова інформація щодо імпортних операцій за даними ЄАІС ДФС -МД №UA807190/2017/307566 від 26.06.2017.

За змістом частини першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відтак висновок Сумської митниці, який закріплено в рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.07.2017 №UA805180/2017/000156/2 про те, що неможливо застосувати основний метод визначення митної вартості товару з причини відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та другорядні методи - з причини відсутності інформації про ідентичні товари, є правомірним. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 26.06.2017 №UA807190/2017/307566.

Суд вважає безпідставними доводи представника позивача, що у спірних рішеннях відсутні обґрунтування скоригованої митним органом вартості товару, відтак останні підлягають скасуванню, оскільки у рішеннях відповідача чітко наведено пояснення щодо зроблених коригувань, зазначена інформація і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов вважає, що у відповідача були передбачені частиною шостою статті 54 МК України підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести правомірність свого рішення.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними і, відповідно, не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2018 року.

Суддя І.І. Соломко