Ухвала суду № 71781429, 15.01.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 1412/5927/12

Провадження № 4-с/487/7/18

У Х В А Л А

Іменем України

15.01.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді - Сухаревич З.М.,

за участю секретаря - Попович А.П.,

представника стягувача ОСОБА_1,

представника Заводського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на дії державного виконавця Заводського ВДВС ОСОБА_3 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 року ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_3 В обґрунтовування скарги зазначив, що 25.06.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ за заявою ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 ОСОБА_5 заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3413,39 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 53,65 грн. з кожного, який в подальшому було пред’явлено до виконання. 11.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку зі смертю боржника ОСОБА_4, який помер 23.10.2009 року. Заявник вважає, що державним виконавцем не було вчинено дій щодо залучення до участі у виконавчому провадженні правонаступника боржника ОСОБА_4, у зв’язку з чим просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та зобов’язати державного виконавця замінити сторону виконавчого провадження.

Представник стягувача ОСОБА_1 в судовому засідання скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник Заводського ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність. Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріли виконавчого провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

25.06.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ за заявою ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3413,39 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 53,65 грн. з кожного.

Вказаний судовий наказ було пред’явлено до виконання. Так, 07.02.2013 року до Заводського ВДВС ММУЮ надійшла заява ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» про відкриття виконавчого провадження та виконання судового наказу 2-н-1412/1100/12 від 25.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» заборгованості.

07.02.2013 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження ВП №36422880 з виконання вказаного судового наказу. У постанові боржником зазначено – ОСОБА_4, стягувачем – ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль».

Постановою старшого державного виконавця Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2016 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу по справі №2-н/1412/1100/12, виданого 28.09.2012 року Заводським районним судом м Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3414,39 грн., а також витрати на оплату судового збору в сумі 53,65 з кожного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку зі смертю боржника ОСОБА_4

Не погоджуючись з даним рішення старшого державного виконавця, 11.11.2016 року стягувач ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2017 року, скаргу ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» задоволено.

11.10.2017 року Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ поставлено ухвалою, якою касаційну скаргу Заводського ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задоволено частково; ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.11.2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, згідно повідомлення міського відділу ДРАЦС реєстраційної служби ММУЮ від 19.10.2013 року за вих. №2676/04.02-13, яке надійшло до Заводського ВДВС 28.10.2013 року, в архіві відділу зберігається актовий запис про смерть, складений відносно гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть зареєстровано 23.10.2009 р., дата смерті 23.10.2009 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 39 Закон України «Про виконавче провадження»

виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво – це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв’язку з вибуттям із процесу суб’єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов’язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Частиною 4 ст. 24 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, враховуючи положення ст. ст 46-48 ЦПК України щодо визначення цивільної процесуальної правосуб’єктності, судове рішення може бути ухвалено лише відносно особи, яка володіє цим статусом, а на стадії виконавчого це питання вирішується, якщо така обставина (смерть особи) настала після судового рішення і відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку процесуальне правонаступництво на стадії примусового виконання судового наказу не допускається, оскільки смерть боржника ОСОБА_4 настала 23.10.2009 року, а судовий наказ було видано 25.06.2012 року, тобто вже після настання смерті особи.

Таким чином, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Посилання представника скаржника, щодо можливості здійснення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_5, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №36422880 заява стягувача про відкриття виконавчого провадження надійшла відносно боржника ОСОБА_4 та саме відносно цього боржника виконавче провадження було закрито.

Відповідно до ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги. При оскарженні ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.11.2016 року Заводським ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області було сплачено 1378 грн. за подання апеляційної скарги та 1600 грн. за подання касаційної скарги. З урахуванням викладеного судові витрати, пов’язані з розглядом скарги та понесені Заводським ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль».

Керуючись ст.ст. 450-452,353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на дії державного виконавця Заводського ВДВС ОСОБА_3 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», яке розташоване за адресою: 54020, м. Миколаїв Каботажний спуск, 18, Код ЄДРПОУ 30083966 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, розташованого за адресою: 54029 м. Миколаїв вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 34993162, судові витрати, пов’язані з розглядом скарги в сумі 2978 грн. (дві тисячі дев’ятсот сімдесят вісім гривень).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги узвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївського області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення (ухвали).

Суддя З.М.Сухаревич