Рішення № 71780631, 25.01.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/24/2018

130/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Заярного А.М. в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови серії БР №919388 по справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 (згідно поштового штемпеля) позивач звернувся з цим позовом до суду в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БР №919388 по справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2017 року.

Свій позов аргументував тим, що даною постановою інспектора поліції його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова мотивована тим, що 29.11.2017 о 7 год. 50хв. в м. Жмеринка по вул. Київська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автобусом Богдан А22110, номерний знак НОМЕР_1. без обов'язкового технічного контролю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП. Вважає вказану постанову інспектора поліції протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки не додано жодного доказу, які б свідчили про порушення ним норм законодавства. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» він як водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п.2.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково - касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень). Вважає, що з аналізу зазначених норм випливає, що у нього як водія транспортного засобу, який здійснює перевезення пасажирів не має бути у наявності документу, який би підтверджував проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю.

29.11.2017 року до позовної заяви позивачем була надана заява, якій просив поновити пропущений ним строк для оскарження зазначеної постанови, оскільки встановлений десятиденний строк її оскарження він пропустив з поважної причини, оскільки з 08.12.2017 року по 27.12.2017 року він знаходився у відрядженні. Зазначив, що вказану постанову він отримав 29.11.2017 року, строк її оскарження збіг 11.12.2017 року.

Ухвалою суду від 03.01.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. У визначений ухвалою суду строк позивач усунув недоліки позову, а тому ухвалою суду від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у відповідності до ст.ст. 124, 126, 129, 268, 269 КАС України. Відзив на позовну заяву, заяви про відкладення розгляду справи, чи повідомлення про причини неявки до суду не надходило, а тому суд, відповідно до ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України, розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд встановив таке.

Відповідно до копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 9) та наказу №73 від 28.09.2015 року (а.с.10) вбачається, що транспортний засіб марки Богдан А22110, загальний автобус, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ТОВ «Жмеринське АТП-10512», а ОСОБА_1 з 29.09.2015 року працює на даному підприємстві водієм автобуса.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2017 року вбачається, що 29.11.2017 о 7 год. 50хв. в м. Жмеринка, по вул. Київська ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автобусом Богдан А22110, номерний знак НОМЕР_1. без обов'язкового технічного контролю, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.8). Вказана постанова винесена в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Будь-які інші докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП не були надані відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених остатніх доводів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На аналогічні норми законодавства послалася і позивачка у своєму позові.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). А тому докази подані позивачем суд приймає як належні та допустимі і не вбачає підстав для їх відхилення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що зміст оскаржуваної постанови БР №919388 від 29.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП не відповідає вимогам ст.ст.283 і 284 КУпАП (в ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та не зазначено мотиви відхилення висловлених правопорушником доводів, а також в зв'язку з тим, що відносно обставин та доказів, на які посилається позивач у своєму позові, відповідач у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України заперечень (відзиву на позовну заяву) не подав, покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не виконав, а у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені права позивача, а тому позов слід задовольнити.

Також суд вважає, що позивачем пропущений строк для оскарження зазначеної постанови з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову позивач отримав 29.12.2017 року, що підтверджується копією постанови, а згідно наказу №52 від 08.12.2017 року вбачається, що водій ОСОБА_1 був направлений у відрядження до м. Черкаси на ПАТ «Черкаський завод» терміном з 08.12.2017 року по 27.12.2017 року, тобто у строк її оскарження, тому є всі підстави для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14, ст.ст.7, 122, 255, 251, 252, 277-2, 278, 280, 285 КУпАП, ст.ст. 2, 69, 77, 86, 99-102, 128, 159, 160, 161, 162, 163, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити строк для оскарження постанови серії БР №919388 по справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2017 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення БР № 919388 від 29.11.2017 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 121 КУпАП, а справу закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2); ОСОБА_2 (місцезнаходження АДРЕСА_2, код в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: НОМЕР_4).

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний