Рішення № 71778279, 10.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17724/17

Провадження № 2-а/638/170/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року суддя Дзержинського районного суду м. Харків Семіряд І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2017 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 року на підставі довідки № 2.2.1-39-178 від 12.10.20Іброку з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року за його згодою він був відряджений в розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, де з 01.12.1999 року проходив військову службу на різних посадах та отримував відповідно до вимог законодавства грошове забезпечення військовослужбовця.

Наказом Міністерства Оборони України №142 від 22.02.201 Ороку він звільнений у відставку. В тому ж році на підставі наказу від 03.03.2010року №119/о Державного підприємства обслуговування повітряного руху України він був звільнений з зазначеного підприємства.

З 2010 року йому призначена пенсія Міністерства оборони України за вислугу років.

Отримавши інформацію від військовослужбовців, які на цей час проходять службу у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України про зміну посадових окладів для відряджених військовослужбовців у 2016 році, він звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з вимогою перерахувати йому пенсію. Відповідач відмовив йому в здійсненні перерахунку. Він звернувся за захистом своїх інтересів до суду.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 року було задоволено його адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зобов'язано відповідача зробити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2016 року на підставі довідки №10.1-39-178 від 12.10.2016 року з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення.

Ухвалою від 27.09.2017 року Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 року по справі № 63 8/19941/16-а скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України судового збору на користь позивача в сумі 551 грн.20 коп., в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Харківській області залишено без задоволення.

Після набрання чинності постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 року він звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії.

Відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії у добровільному порядку.

18 жовтня 2017 року він отримав довідку про перерахунок пенсії з пенсійної справи № 2001006155. Перерахунок пенсії відповідачем йому було здійснено з розрахунку 70% грошового забезпечення ( вислуга років 28%), крім того нарахування пенсії було здійснено з урахуванням максимального розміру пенсії.

Позивач не згоден з проведеним перерахунком відповідачем, тому звернувся до суду з дійсним позовом.

Представник відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківський області на виконанні постанови суду було зроблено перерахунок пенсії, що не заперечує сам ОСОБА_1 у своєму позові.

Таким чином, постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 року було виконано.

Також відповідач звертає увагу суду, що позивач з такою вимогою звертається повторно, після виконання рішення суду.

Отже, позивач, звертаючись до суду із вказаною вище вимогою, фактично просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, що вже набрало законної сили і в силу приписів ст. 14 та ст. 255 КАС України повинно виконуватись без ухвалення будь-яких додаткових рішень суду.

Щодо вимоги про перерахунок пенсії виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмежень максимального розміру пенсії зазначаємо наступне:

Позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 79% грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції від 06.02.2017 року максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку.

Отже, при перерахунку пенсії підлягають застосуванню положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017року.

Відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав

Згідно зі ст.ст. 262, 263 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку спрощеного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності та не вимагє проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутністю учасників справи ( у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 травня 2017 року , яке ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року скасовано лише в частині стягнення з Державного бюджету України судового збору на корить позивача в сумі 551 грн. 20 коп., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 року на підставі довідки № 10.1-39-178 від 12.10.2016 року з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення.

На підставі постанови суду відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії у добровільному порядку.

18 жовтня 2017 року позивач отримав довідку про перерахунок пенсії з пенсійної справи № 2001006155. Перерахунок пенсії відповідачем позивачу було здійснено з розрахунку 70% грошового забезпечення ( вислуга років 28%), крім того нарахування пенсії було здійснено з урахуванням максимального розміру пенсії.

Так, згідно частини 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військових служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей перерахунок пенсії проводиться за документами, що є у пенсійній справі, також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

З 2010 року ОСОБА_1, була призначена пенсія за вислугу років. Основний розмір пенсії: 79 % грошового забезпечення за вислугу 28 років.

При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, тобто що діяла на момент призначення позивачу пенсії 79% від грошового забезпечення. Також данна правова позиція закріплена у Постанові Верхового Суду України від 6 жовтня 2015 року справа № 21-2432а15.

Верховний Суд України вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Згідно ч.З ст. 51 Закону № 2262-ХІІ «Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоч одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням, зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 22 Конституції України закріплені права і свободи, які не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7- Рп/20 у резолютивній частині якого зазначено « Визнати такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:ч.7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають'особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн.»

У своєму рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статі 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач зобов'язаний здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.

В преамбулі Закону Україні « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач з дійсним позовом звертається повторно, після виконання рішення суду, суд не погоджується, оскільки постанова Дзержинського районного суду міста Харкова від 18.05.2017 року виконана відповідачем в повному обсязі, та не містить зобов'язань щодо нарахування грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, а отже, зобов'язати здійснити відповідача такі дії в рамках судового контролю не вбачається можливим. Тому дійсний позов поданий з новими позовними вимогами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної вади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності дій Управління, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, згідно зі ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень , всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень , що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

Судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 640, 00 грн., суд стягує на корить позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст. ст. 2, 139,229, 245, 262, 263 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 року на підставі довідки № 2.2.1-39-178 від 12.10.2016 року з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.

.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне рішення суду виготовлено 10 січня 2018 року.

Суддя: