Ухвала суду № 71775112, 19.01.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8989/17

Провадження № 4-с/185/18/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Гордиченко Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» на дії державного виконавця Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заінтересована особа: ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Південкомбанк» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про повернення виконавчого листа № 6-203/11 від 19.10.2017 року відносно боржника ОСОБА_2; зобов’язати Макарівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-203/11 від 19.10.2017 року відносно боржника ОСОБА_2

В обґрунтування скарги посилався на те, що на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Юристи Донбасу» у справі № 7/51 за позовом ПАТ «КБ «Південкомбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, було видано виконавчий лист № 6-203/11 від 10.02.2010 року. 02 вересня 2016 року виконавче провадження було відкрито за виконавчим листом №6-203/11. 31 жовтня 2017 року ПАТ «КБ «Південкомбанк» отримало постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.10.2017 року на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення і вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Заявник вважає, що постанова винесена без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не накладено арешт на кошти та інші цінності боржника, не встановлено інформації про договори боржника про зберігання цінностей, не вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Тому дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу є неправомірними та постанова підлягає скасуванню.

У судове засідання представник ПАТ «КБ «Південкомбанк» не з'явився, відповідно до наданої заяви просив розглядати скаргу за його відсутності та задовольнити її в повному обсязі.

Заступник начальника Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, в задоволенні скарги просить відмовити, а також копію виконавчого провадження № 570/3 в підтвердження правомірності своїх дій.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмові пояснення на скаргу, просила відмовити в задоволенні скарги.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню за наступних підстав.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

П. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 02.09.2016 року заступником начальника Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання за виконавчим листом № 6-203/11, виданого 10.02.2010 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Південкомбанк» в особі Київської філії ВАТ КБ «Південкомбанк» 20 304,70 грн. - заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 4 947,63 грн. - заборгованості за простроченими і несплаченими відсотками за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, пені в розмірі 9 050,00 грн., всього – 34 302,33 грн., а також суми третейського збору в розмірі 1 000,00 грн.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за номером 69678623, сформованої 04.10.2016 року ОСОБА_4, вбачається, що державним виконавцем Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було перевірено відомості щодо нерухомого майна ОСОБА_1, згідно якого вбачається, що нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Згідно вказаних відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним виконавцем Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 винесена постанова про арешт нерухомого майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

21.06.2017 року державним виконавцем Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було здійснено виїзд за місцем проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, буд. 36, про що був складений акт, яким встановлено, що майна та доходів, на яке можливо звернути стягнення з заборгованості не виявлено.

30.06.2017 року державним виконавцем Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 зроблено запит до Територіального Сервісного Центру № 3247 регіонального сервісного центру в Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з метою виявлення наявності будь-якого майна, належного на праві власності ОСОБА_1.

12.07.2017 року Територіальним Сервісним Центром № 3247 Регіонального сервісного центру в Київській області надано відповідь на запит, згідно якої за громадянкою ОСОБА_1 транспортні засоби не значаться.

17.07.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано відповідь, згідно якої відомості щодо реєстрації земельних ділянок в межах Київської області за ОСОБА_1 відсутні.

17.07.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області надано відповідь на запит, згідно якого за ОСОБА_1 немає зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

19.10.2017 року заступником начальника відділу Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З наданої державним виконавцем копії виконавчого провадження вбачається, державним виконавцем були здійснені заходи, щодо розшуку майна боржника, на яке може бети звернено стягнення, однак ці заходи виявилися безрезультатними, тому вважаю, що дії виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу є правомірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підстави для визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 ВП № 52104994 від 19.10.2017 року про повернення виконавчого листа № 6-203/11, виданого 10.02.2010 року Київським районним судом м. Донецька, відносно боржника ОСОБА_2 відсутні.

Таким чином, суд вважає що скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» не підлягає задоволенню, оскільки докази наведені заявником в скарзі, на підтвердження своїх вимог, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 451, 452 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» на дії державного виконавця Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заінтересована особа: ОСОБА_1, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Бондаренко