Постанова № 71772977, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/14435/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача Камишева К.В. адвокат за ордером від 01.09.2017;

від відповідача Посохов В.С. адвокат за довіреністю від 17.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017

у справі № 910/14435/17 (головуючий суддя Балац С.В.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД";

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК";

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме: передати оригінали кредитних договорів від 19.08.2014 року №4Д14270И, від 21.08.2014 року №4Д14272И, які засвідчують обов'язок боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Дортекс" виконати свої зобов'язання перед поручителем та всі інші документи, яким забезпечувались кредитні договори.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед поручителем (позивачем) у зв'язку із виконанням поручителем зобов'язання перед відповідачем, забезпеченого укладеним між сторонами спору договором поруки від 20.10.2016 № 4Д14270И/П.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 р. у справі № 910/14435/17 (повне рішення складено 14.11.2017) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки внаслідок виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поруки у відповідача виник обов'язок передати оригінали кредитних договорів та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.) порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.01.2018.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що оригінали документів необхідні для подальшого звернення з позовом до боржника.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що умовами договору поруки передбачена передача засвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, а не оригіналів.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.10.2016 між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД", як поручителем, та відповідачем - публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК", як кредитором, було укладено договір поруки № 4Д14270И/П (далі - Договір поруки) предметом якого є надання поруки позивачем перед відповідачем за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕКС", як боржником, своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 19.08.2014 № 4Д14270И (далі - Кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 1;

- кредитним договором від 21.08.2014 № 4Д14272И (далі - Кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 2. Далі за текстом Кредитний договір 1 та Кредитний договір 2 - Кредитний договір/Кредитні договори.

Пунктом 2 Договору поруки визначено, що позивач відповідає перед відповідачем за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору.

Положеннями п. 4 Договору поруки, встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і позивач відповідають перед відповідачем як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

Згідно п. 8 Договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

У пункті 10 Договору поруки сторони домовились, що відповідач зобов'язаний у випадку виконання позивачем обов'язку боржника за Кредитним договором передати позивачу впродовж 5 робочих днів Банку з моменту виконання обов'язку належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Пунктами 11, 17 Договору поруки передбачено, що останній набуває чинності з дати укладання, підписання та скріплення печатками сторін і діє три роки від дати його укладання. Порука припиняється після закінчення строку у три роки від дати укладання цього Договору. Цей Договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.03.2016 року, укладеної сторонами.

На виконання умов Договору поруки позивач 21.10.2016 сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 1 200 328,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.10.2016 №2315 на суму 505111,61 грн., №2316 на суму 438833,68 грн., №2367 на суму 137028,50 грн., №2368 на суму 119355,05 грн.

У зв'язку із викладеними обставинами, позивач просить зобов'язати відповідача надати оригінали кредитних договорів, для того, щоб позивач мав право вимагати від боржника виконання своїх зобов'язань перед поручителем по сплаті боргу, в тому числі мав можливість звернути стягнення на майно боржника, а боржник міг виконати свої зобов'язання перед поручителем, позивачу необхідно мати оригінали документів для реалізації захисту своїх прав як поручителя, зокрема: кредитні договори з додатками та додатковими угодами до них, договори застави з додатками та додатковими угодами до них, контракти з предметом застави майнових прав щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування у відповідача обов'язку передати позивачу оригінали Кредитних договорів та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори, та не доведено порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору поруки №4Д14270И/П від 20.10.2016 р., який за правовою природою є договором поруки. Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним, отже є обов'язковим для сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до умов Договору поруки позивач за платіжними дорученнями від 21.10.2016 сплатив оплатив відповідачу 1 200 328,84 грн. за виконання зобов'язань ТОВ "Дортекс" по кредитними договорами від 19.08.2014 року №4Д14270И, від 21.08.2014 року №4Д14272И.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача в сумі 1 200 328,84 грн. та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сума коштів перерахована позивачем, на підставі договору поруки, є прийнятою відповідачем в рахунок оплати зобов'язань ТОВ "Дортекс" за кредитними договорами.

Як зазначено вище, у пункті 10 Договору поруки сторони домовились, що відповідач зобов'язаний у випадку виконання позивачем обов'язку боржника за Кредитним договором передати позивачу впродовж 5 робочих днів Банку з моменту виконання обов'язку належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Тобто, у даному випадку умовами укладеного між сторонами Договору поруки чітко встановлено обов'язок відповідача надати не кредитну справу або оригінали, а саме належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язок ТОВ "Дортекс" як боржника.

Крім того, законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме кредитної справи чи оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 ЦК України та ч. 3 ст. 556 ЦК України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, позивач має право вимагати виконання зобов'язання щодо передачі йому впродовж 5 робочих днів банку належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором, але вимоги позивача зводяться до витребування саме оригіналів документів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проте, відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Слід також зазначити, що положеннями ст. 556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Наслідки, передбачені у вищезгаданій ст. 556 ЦК України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15).

Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач погасив повністю всі зобов'язання ТОВ "Дортекс" за кредитними договорами, а не їх частину. Крім того, в Договорі поруки відсутня вказівка на суму конкретних зобов'язань ТОВ "Дортекс", за виконання яких поручився позивач, а умовами п.11 договору поруки передбачено, що порука припиняється після закінчення строку у три роки від дати укладання цього Договору.

Зазначаючи у позові про необхідність зобов'язання відповідача надати оригінали документів, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що він звертався до відповідача з вимогою про надання цих документів, а відповідач залишив відповідну вимогу без задоволення чи без належного реагування.

Враховуючи наведене в сукупності, позивачем не доведено, по-перше, порушення його прав з боку відповідача, по-друге, виникнення у відповідача обов'язку з передачі саме оригіналів кредитних договорів від 19.08.2014 року №4Д14270И, від 21.08.2014 року №4Д14272И, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед поручителем та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори.

З огляду на досліджені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову. Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 у справі № 910/14435/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БОРАНД ТРЕЙД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 у справі №910/14435/17 - без змін.

2. Справу №910/14435/17 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.01.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк