Постанова № 71771560, 22.01.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 674/913/16-ц

Провадження № 22-ц/792/115/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І., Костенка А.М., П’єнти І.В.,

секретар Медведчук Н.Д.,

з участю ОСОБА_4 і її представника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №674/913/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року (суддя Маринчак О.М.) у справі за позовом ОСОБА_6 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В обґрунтування вимог зазначала, що у встановлений законом строк подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За життя батько склав заповіт, відповідно до якого заповів їй усе своє майно. Спадковим майном є житловий будинковолодіння по АДРЕСА_1 і земельна ділянка. Право власності на будинковолодіння батько не оформив, у зв'язку з чим вона не може оформити спадщину. Тому, позивач просила визнати за нею право власності на будинковолодіння і земельну ділянку розміром 1,9400 умовних кадастрових гектарів для товарного сільськогосподарського виробництва на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року позовна заява в частині вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом залишена без розгляду.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 як за спадкоємцем за заповітом право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7

ОСОБА_4, як особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права. Вона, як дочка померлого, що є пенсіонером за віком, відповідно до ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадковому майні незалежно від змісту заповіту. У червні 2014 року подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Проте, до участі у справі вона залучена не була.

Справа була предметом апеляційного перегляду.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про продовження розгляду справи.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 і її представник апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники справи не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_6 і ОСОБА_4 ОСОБА_7, зареєстрованим місце проживання якого було АДРЕСА_1

У встановлений законом строк дочки померлого подали до приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу Бугерко Н.А. заяви про прийняття спадщини після смерті батька. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3

За життя 03 вересня 1999 року ОСОБА_7 склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно заповів дочці ОСОБА_6

Право власності спадкодавця на будинковолодіння по АДРЕСА_1 не було оформлено, у зв'язку з чим виникла необхідність оформлення спадщини у судовому порядку.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При розгляді справи суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Частиною 1 ст. 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту положень ст. 30 ЦПК України 2004 року вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

ОСОБА_4 є такою, що прийняли спадщину після смерті батька. Вона є безпосереднім учасником спірних відносин, а рішення у справі впливає або може вплинути на її права та обов'язки.

Проте, ОСОБА_4 участі у розгляді справи не приймала.

В той же час, права та інтереси відповідача у справі Дунаєвецької міської ради рішенням суду не порушуються і вона не повинна відповідати за заявленими вимогами, тобто є неналежним відповідачем у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України 2004 року, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України 2004 року, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив належним чином позивачеві його права, зокрема, щодо можливості заміни неналежного відповідача або залучення до участі у справі іншого спадкоємця, який прийняв спадщину, як співвідповідача та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України 2004 року, не попередив позивача про наслідки вчинення або не вчинення цих процесуальних дій, не сприяв здійсненню прав учасників процесу.

Тому, ОСОБА_4 була позбавлена можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 31 ЦПК України 2004 року.

На стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не має повноважень замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача.

Аналогічні норми містить і діючий ЦПК України (ст.ст. 12, 48, 49, 51).

Оскільки правильно вирішити спадковий спір без участі усіх спадкоємців, які прийняли спадщину неможливо, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_6 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 січня 2018 року.

Головуючий /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.М. Костенко

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай