Ухвала суду № 71769227, 24.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 337/1344/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г.

Пр. №22ц/778/1300/18

УХВАЛА

24 січня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі головуючого судді - доповідача Гончар М.С.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Проте, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.

В силу вимог п. 11 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга у цій справі була подана до суду першої інстанції 17.01.2018 року та по ній не було відкрито апеляційне провадження на момент набрання чинності вищезазначеною редакцією ЦПК України (15.12.2017 року).

Відповідно до п. 13 ч. 1 перехідних положень ЦПК України в новій редакції судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тому, відповідно до ст. 294 ч. 1 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент подачі апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції у цій справі, постановлена 12.12.2017 року за відсутності відповідача (довідка а.с. 189).

Відповідно до супровідного листа (а.с. 192) суд першої інстанції відправив копію вищезазначеної ухвали суду - 12.12.2017 року.

Проте, апеляційну скаргу скаржник подав до суду першої інстанції лише 17.01.2018 року (а.с. 199-201), доказів додержання строку на апеляційне оскарження не надав, що суперечить вимогам ст. 356 ч. 4 п.4 ЦПК України.

Також, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі чи окремо не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції у цій справі.

При цьому, матеріали вищезазначеної справи не містять доказів отримання скаржником копії ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення у цій справі.

Тому, вищезазначене унеможливлює суд апеляційної інстанції зробити правильні висновки з приводу пропуску (не пропуску) строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до ст. 356 ч. 4 п. 4 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Згідно із ст. 357 ч. 3 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, на підставі ст. 357 ч. 4 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги не сплатив судовий збір.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору до закінчення апеляційного розгляду.

Проте, при цьому, ні в тексті апеляційної скарги, ні окремо заявою не обґрунтовує своє клопотання про відстрочку сплати судового збору. Ніяких доказів чи документів на підставі яких суд апеляційної інстанції повинен відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по суті - не додає.

В силу вимог ст. 136 ч. 1 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ст. 136 ч. 3 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати.

Саме ж клопотання про неспроможність сплатити судовий збір є недостатнім для вирішення апеляційним судом питання про відстрочку останньому сплати судового збору за подачу до апеляційного суду вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Згідно із ст. 3 ч. 3 ЦПК України в редакцій чинній з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З 15 грудня 2017 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями від 03.10.2017 № 2147-VIII почали діяти нові ставки для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент подачі позову до суду першої інстанції , судовий збір за подачу позовної заяви на рішення суду майнового характеру для юридичних осіб оплачується у розмірі 1,5% ціни позову (1422647,81 грн.), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, на законодавчому рівні не було встановлено на час подачі Банком, як юридичною особовою, вищезазначеного позову до суду першої інстанції у цій справі обмеження максимального розміру судового збору, останній був встановлений лише з 15.12.2017 року.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року N 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2017 року складає 1600 грн.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 6 Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (21339,72 грн.), тобто 32009,58 грн.

Отже, ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити 32009,58 грн. судового збору на вказаний розрахунковий рахунок.

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є: банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, код одержувача (код за ЄДРПОУ): 38025409, код банку одержувача (МФО): 813015, рахунок одержувача: 31218206780007, призначення платежу: судовий збір, код суду 02891457, п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

При вищевикладених обставинах, керуючись п. 11, 13 Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції

заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із викладенням поважних причин пропуску останнього та зазначенням підстав для поновлення цього строку або

доказів дотримання строків на апеляційне оскарження заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року;

оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 32009,58 грн. зі сплатою на вказані реквізити або

докази чи документи на підставі яких суд апеляційної інстанції повинен відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по суті в межах строку, встановленого судом, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 357 ч. 4 ЦПК України.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя - доповідач М.С. Гончар