Постанова № 71766687, 16.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16298/17

Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

16 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Ладуби Віти Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017 року - без змін.

Представник Вінницького обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 11.04.2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В червні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з включенням до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, винагороду за бойове чергування, винагороду за тривалість безперервної військової служби, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та індексацію.

Листом №420/Х-12 від 29.06.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова КМУ № 393), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» .

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови КМУ № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частиною 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією. Зокрема, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Колегія суддів звертає увагу, що наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

За статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

На підставі аналізу вищезазначених правових норм, а також встановлених по справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова премія, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такий висновок судів узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у його постановах від 10 березня 2015 року (справи №№ 21-70а15 і 21-2942а15 відповідно), а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року у справі №К/800/22835/17.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо перерахунку пенсії позивачу з 01.07.2017 року з часу звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії., оскільки відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нарахування, перерахунок та виплата пенсії здійснюється з часу звернення особи за таким перерахунком та виплатою.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає без підставною вимогу позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної додаткової допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з огляду на наступне.

За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Вказана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням додаткової грошової допомоги введеної в дію постановою КМУ № 889 від 22.09.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 " Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної грошової винагороди наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка застосовується з 1 жовтня 2010 року.

У відповідності до п.8 Інструкції № 595 щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи частково порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови, про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням щомісячної додаткової допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії відмовити.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 січня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.