Постанова № 71766092, 18.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 153/1302/17 Головуючий у 1-й інстанції: Любинецька-Онілова А.Г.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

18 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Позивача: ОСОБА_2

Представника позивача: ОСОБА_3

Представника відповідача: Снітко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років та призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років та призначити пенсію.

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач та її представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у 2017 році позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом №744/09-42/02 від 29.09.2017 року позивачу повідомлено, що рішенням Комісії з розгляду спірних питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії їй було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки посада викладача по класу фортепіано не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 № 909.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посада викладач по класу фортепіано, яку обіймала позивач, відноситься до посад педагогічних працівників, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, зважаючи на таке.

Так, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

За приписами ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із копії трудової книжки, позивач з 15.08.1988 працювала на посаді викладача по класу фортепіано в Ямпільській дитячій музичній школі і 18.09.2017 була звільнена з посади викладача по класу фортепіано в Ямпільській дитячій музичній школі.

Колегія суддів зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, в якому посада викладача музичної школи не передбачена. Однак за клопотанням Міністерства соціального захисту населення від 01 лютого 1995 року № 01-3/133-02-2 Кабінетом Міністрів України дорученням від 06 січня 1996 року №397/21 дію постанови від 04 листопада 1993 року № 909 поширено, в тому числі й на викладачів дитячих музичних шкіл без внесення змін до постанови.

Доводи апелянта, що посада викладача музичної школи, яка належить до позашкільних навчальних закладів освіти не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, колегія суддів оцінює критично, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

А тому враховуючи, що посада викладача музичної школи відноситься до посад педагогічних працівників, які при наявності відповідного педагогічного стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача достатнього спеціального педагогічного стажу, у зв'язку із чим ОСОБА_2 має право на пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 січня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.