Ухвала суду № 71766052, 24.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

24 січня 2018 р.Справа № 820/3058/17

Харківський апеляційний адміністративний суду у складі:

судді-доповідача - Мельнікової Л.В. ,

суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій, -

В с т а н о в и л а:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій.

На зазначену постанову суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що підстави для оскарження судового рішення позивач міг визначити тільки після отримання повного тексту постанови суду першої інстанції, який він після проголошенні судового рішення не отримав. За таких обставин, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на оскарження вищеозначеної постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України ( тут і далі в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) установлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами 2 і 3 статті 298 КАС України установлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху < > у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року отримана скаржником засобами поштового зв'язку 03 жовтня 2017 року /а.с. 94/, а апеляційна скарга принесена позивачем лише 08 грудня 2017 року, тобто поза межами встановленого процесуального строку оскарження.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на ту обставину, що відразу після проголошення постанови суду він не отримав повний текст оскаржуваного судового рішення.

Втім, колегія суддів зазначає, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення позивачем не наведено об'єктивних поважних причин, які завадили Головному управлінню ДФС у Харківській області після отримання повного тексту постанови (03 жовтня 2017 року) подати апеляційну скаргу на судове рішення в межах процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи < >.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17, та відмовляє у його задоволенні.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ч. 3 ст. 243, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17 - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис)А.П. Бенедик Л.О. Донець