Постанова № 71765305, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 710/1114/17 Суддя (судді) першої інстанції: Побережна Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Шполянської міської ради Черкаської області до Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року, -

У с т а н о в и в:

Шполянська міська рада звернулася у суд із позовом до Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, у якому просила визнати бездіяльність комісії з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації, що виявилася у відмові розглядати порушені питання, протиправною; зобов'язати цю Комісію розглянути заяву Шполянської міської ради від 06.06.2017 року та оформити результати роботи актами відповідно до норм чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовивши у розгляді поставлених питань, порушив вимоги чинного законодавства.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року позов задоволено: визнано бездіяльність комісії з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації, що виявилася у відмові розглядати питання порушені Шполянською міською радою в заяві від 06.06.2017, протиправною; зобов'язано зазначену Комісію розглянути заяву Шполянської міської ради від 06.06.2017 та оформити результати роботи Комісії відповідно до п.11 розділу 2 Положення про комісію з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Рішення суду умотивовано тим, що відповідач не вчинив дій щодо визначення збитків позивачу чи обґрунтованої відмови у такому визначенні та складанні відповідного акту, натомість обмежився обговоренням заяви позивача та наданням рекомендацій, оформивши таке рішення витягом з протоколу засідання Комісії, що є порушенням п. 2 Порядку №284 та пп.11 п.2 Положення про комісію.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що Комісія відповідача не відмовляла Шполянській міській раді у розгляді піднятих питань, що підтверджується протоколом засідання комісії від 06.09.2017 року. Також, відповідач зазначає, що у розгляді розміру завданих позивачу збитків комісія відмовила у зв'язку тим, що позивачем не було надано жодних підтверджуючих документів, які б вказували на те, що саме з вини третіх осіб позивачу були завдані збитки. Окрім того, судом не розглядалося питання встановлення чи відсутності порушень з боку третіх осіб по відношенню до позивача, якими завдано збитків, у той час як згідно офіційних даних фіскальних органів у третіх осіб відсутня заборгованість за використання землі.

18 січня 2018 року на адресу суду від сторін надійшли клопотання про перенесення розгляду справи на інший час, у зв'язку із зайнятістю представників сторін у інших судових процесах.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06.06.2017 Шполянська міська рада звернулась до голови Шполянської районної державної адміністрації Потапенка В.М. із заявою на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, у якій просила на відповідній комісії Шполянської районної державної адміністрації визначити розмір збитків, які заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок (використання земельних ділянок без укладених та зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди землі) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, який тимчасово зайняв земельну ділянку площею 0,6960 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, який тимчасово зайняв земельну ділянку площею 0,4850 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

До заяви було надано розраховані міською радою збитки, які заподіяні ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок.

06.09.2017 відбулось засідання комісії та відповідно до витягу з протоколу №4 вирішено: питання щодо розміру завданих збитків Шполянській міській раді об'єднаної територіальної громади, які заподіяні внаслідок тимчасового зайняття ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,6960 га, кадастровий номер НОМЕР_1, не розглядати; питання щодо розміру завданих збитків Шполянській міській раді об'єднаної територіальної громади, які заподіяні внаслідок тимчасового зайняття ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,4850 га не розглядати.

Уважаючи таку бездіяльність протиправною , позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 17 цього Кодексу до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; є1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За пунктами 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Для визначення розміру збитків власник землі або землекористувач (орендар) (особа, якій нанесені збитки) на засідання комісії подає наступні документи: заяву про визначення розміру нанесених збитків, розрахунок суми завданих збитків.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно з Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 адміністративно-територіальними одиницями Української РСР є: область, район, місто, район у місті, селище міського типу, сільрада, село і селище. Населені пункти, які є на території Української РСР, поділяються на міські і сільські. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських - села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. До категорії міст обласного підпорядкування може бути віднесено міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч чоловік, якщо для дальшого економічного і соціального розвитку цих міст доцільно встановити безпосереднє керівництво ними з боку обласних організацій. В окремих випадках до категорії міст обласного підпорядкування може бути віднесено міста з кількістю населення менш як 50 тисяч чоловік, якщо вони мають важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу дальшого економічного і соціального розвитку, зростання кількості населення.

Відповідно до даних електронного довідника Україна. Адміністративно-територіальний устрій, підготовленим Управлінням по звязках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України до міст обласного значення Черкаської області належать: м.Черкаси, м.Ватутіне, м.Золотоноша, м.Канів, м.Сміла, м.Умань.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки м. Шпола Черкаської області не є містом обласного значення, Шполянська міська рада не має повноважень на створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а відтак уповноважена звертатися про визначення збитків до комісії з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації.

Отже, звертаючись до відповідача із зазначеною заявою Шполянська міска рада Черкаської області діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом. У той час як відповідач, усупереч вимогам Порядку №284, не розглянув заяви позивача та не прийняв рішення щодо визначення збитків позивачу або про відмову у визначенні таких, що підтверджується витягом з протоколу №4 засідання комісії з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.09.2017 року. Відтак, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Покликання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у розгляді розміру завданих позивачу збитків комісія відмовила у зв'язку тим, що позивачем не було надано жодних підтверджуючих документів, які б вказували на те, що саме з вини третіх осіб позивачу були завдані збитки, колегія суддів не приймає до уваги, позаяк відповідна заява позивача фактично розглянута не була. При цьому, будь-які відомості щодо надання відповідачем оцінки доданим до заяви документам, а також обставинам щодо наявності чи відсутності заборгованості за використання землі в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги ст. 7 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це не обхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів ураховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України (у редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) у справах, в яких позивач оскаржує протиправні дії чи бездіяльність відповідача, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, в цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Ураховуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання бездіяльності комісії з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації, що виявилася у відмові розглядати питання, порушені Шполянською міською радою в заяві від 06.06.2017, протиправною та зобов'язання останню розглянути заяву Шполянської міської ради від 06.06.2017, оформивши результати роботи комісії відповідно до п.11 розділу 2 Положення про комісію з порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року.)