Постанова № 71757627, 24.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/1096/17 24.01.2018

Провадження №22-ц/784/220/18

Справа № 483/1096/17

Провадження №22ц/784/220/18 Головуючий у 1-ї інстанції Рак Л.М

Категорія 19 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Тищенком Л.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_3,

Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»

(надалі - ПАТ «Мегабанк»)

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Рак Л.М. в залі судових засідань в місті Очакові Миколаївської області о 13 годині 27 хвилин зі складанням його повного тексту 23 листопада 2017 року, по справі

за позовом

ОСОБА_3 до ПАТ «Мегабанк»,

третя особа - ОСОБА_4,

про визнання іпотечного договору припиненим,

В С Т А Н О В И Л А:

12 липня 2017 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 звернулася із позовом до ПАТ «Мегабанк», третя особа - ОСОБА_4, в якому просила визнати іпотечний договір, укладений між нею та банком 28 березня 2008 року, недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 229 ЦК України, у зв'язку з помилкою щодо предмета іпотеки.

У подальшому позивач через свого представника подала декілька заяв про збільшення позовних вимог, в яких фактично змінила предмет та підстави позову, та у заяві від 19 вересня 2017 року остаточно просила про визнання іпотечного договору припиненим, у зв'язку з ліквідацією ФОП ОСОБА_4, та визнання господарським судом вимог банка як кредитора погашеними.

Позивач вказувала, що 28 березня 2008 року між сторонами укладено іпотечний договір в забезпечення кредитних зобов'язань третьої особи ОСОБА_4, за яким вона передала банку в іпотеку належну їй земельну ділянку площею 0,25га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Ця земельна ділянка надана їй у власність для обслуговування належного їй будинку, що розташований на вищевказаної ділянки, але не є предметом іпотеки.

З грудня 2011 року ФОП ОСОБА_4 припинив свою діяльність на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28 грудня 2011 року, відповідно якої вимоги банка як кредитора за кредитним договором, в забезпечення якого було укладено іпотечний договір, визнано погашеними, та такими, що залишилися заборгованістю банкрута.

Тому з припиненням ФОП ОСОБА_4 було припинено основне зобов'язання за кредитним договором, наслідком чого є припинення іпотечного договору.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено за пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Мегабанк», посилаючись на те, що викладені в рішенні суду висновки не відповідають нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

На думку апелянта підстав для визнання іпотечного договору припиненим немає, так як основне зобов'язання до наступного часу є невиконаним.

Позивач ОСОБА_3 також не погодилася з рішенням суду та подала через свого представника ОСОБА_5 апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги щодо припинення іпотечного договору у повному обсязі.

Справа розглянута Апеляційним судом Миколаївської області у відповідності до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо здійснення ним правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці до дня опублікування відповідного повідомлення голови новоутвореного Миколаївського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Мегабанк» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача - залишенню без задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з ліквідацією ФОП ОСОБА_4 та визнання господарським судом залишку заборгованості погашеною, основне зобов'язання третьої особи за кредитним договором є припиненим. Разом з тим звертаючись до суду з пропуском позовної давності, позивач втратила право на судовий захист щодо визнання припиненим іпотечного договору, що укладено на забезпечення кредитного договору, зобов'язання за яким є припиненим.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.

При вирішенні справи судом встановлено, що між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» і третьою особою ОСОБА_4 28 березня 2008 року укладено кредитний договір № 55-14П/2008 на суму кредитних коштів у розмірі 300 000 грн. під 18% річних з терміном їх повернення до 27 березня 2018 року (а.с.8-10).

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 по кредитному договору, між банком та позивачем укладено іпотечний договір від 28 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 виступила майновими поручителем третьої особи по кредитному договору № 55-14П/2008 та передала банку в іпотеку належну їй земельну ділянку (а.с.5-7, 11-12) без передачі житлового будинку, який на ній знаходиться.

За умовами іпотечного договору, він діє до повного виконання боржником ОСОБА_4 зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.

2 серпня 2011 року у зв'язку з ліквідацією фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_4 банком пред'явлена заява про грошові вимоги до боржника на суму заборгованості за кредитним договором фізичної особи ОСОБА_4 в розмірі 352005грн. 15 коп. (а.с.74).

28 грудня 2011 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області припинена підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_4, а залишок заборгованості банкрута, як фізичної особи, за кредитним договором, визнано погашеним (а.с.75-77).

Враховуючи наявність ухвали господарського суду, та вважаючи, що з припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 припинено основне зобов'язання фізичної особи ОСОБА_4 за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що такий кредитний договір укладено не між ФОП, який припинив свою діяльність, і банком, а між фізичною особою та ПАТ «Мегабанк», а тому помилково вважав, що є правові підстави для припинення основного зобов'язання та його забезпечення.

Окрім цього, дійшовши такого висновку, місцевий суд не врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену ним 10 лютого 2016 року у справі №6-216цс14, за якою факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року, ухваленого за позовом ПАТ «Мегабанка» на предмет іпотеки, що належить позивачу, вже звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості третьої особи як боржника за кредитним договором на суму 411 697 грн. 91 коп. (а.с.62-68).

Рішення набрало законної сили, але даних щодо його примусового виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не має.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилося невиконаним.

Суд наведене не врахував і ухвалив помилкове рішення.

За такого рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376, пунктом 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, слід скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити за необґрунтованістю.

На підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України понесені судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції слід покласти на позивача, у зв'язку з чим з неї на користь відповідача необхідно стягнути витрати, сплачені ним за розгляд апеляційної скарги в сумі 704 грн. 00 коп., а також судовий збір на користь держави за подану позивачем апеляційну скаргу, який нею не був сплачений при звернення до апеляційного суду в сумі 704 грн. 00 коп..

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ПАТ «Мегабанк» задовольнити.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Мегабанк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки припиненим - відмовити за його необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» 704 грн. судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 704 грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, починаючи з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 24 січня 2018 року, після проголошення його вступної і резолютивної частин.

Головуючий О.О. Ямкова

Судді С.Ю. Колосовський

О.В. Локтіонова