Постанова № 71757614, 23.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/2809/16-ц 23.01.2018

Провадження №22-ц/784/20/18

Провадження №22-ц/784/20/18

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 січня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Яценко Л.В.

за участі представника ПАТ «Дельта Банк» - Колеснікової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу №487/2809/16 за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на заочне рішення, яке ухвалив Заводський районний суд м. Миколаєва 15 серпня 2016 року о 15 годині під головуванням судді Щербини Сергія Вікторовича у приміщенні цього суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поділ майна подружжя, визнання права власності, припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що вона з 8 червня 2004 р. перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу на ім'я ОСОБА_3 було придбано нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на викладене, а також на те, що відповідно до вимог чинного законодавства вказане майно є спільним сумісним майном подружжя та виходячи з рівності часток подружжя, позивач просила здійснити поділ майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на ? частку вищевказаного нерухомого майна.

10 червня 2016 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_3, а за ним - права власності на квартиру АДРЕСА_1; припинення договору іпотеки квартири АДРЕСА_2 із застосуванням наслідків припинення іпотеки шляхом припинення заборон, які накладені та зареєстровані в зв'язку з його укладанням.

В подальшому ОСОБА_3 за зустрічним позовом збільшив свої позовні вимоги в частині обґрунтування позову.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог, крім іншого зазначив, що з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 90-0041020/ФКВ-98 від 05 червня 2008 р., укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Український промисловий банк») квартира АДРЕСА_1 передана в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 5 червня 2008 р.

У зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором банк скористався своїм правом та звернувся до приватного нотаріуса про видачу виконавчого напису з метою звернення стягнення на предмет іпотеки. Виконавчий напис № 78, виданий 2 лютого 2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, був переданий для примусового виконання до Центрального ВДВС ММУЮ. Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» були організовані прилюдні торги з реалізації арештованого майна - предмета іпотеки, які призначалися на 5 квітня 2013 р., 13 травня 2013 р. і 3 липня 2013 р., але не відбулися. При цьому вартість предмету іпотеки була уціненою, результати торгів сторони не оспорювали. У відповідь на лист від 9 липня 2013 р. державного виконавця стягувач ПАТ «Дельта Банк» повідомив про те, що не має можливості залишити за собою непродану квартиру.

Отже, на думку ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку» зазначене є підставою припинення іпотеки, у зв'язку з невикористанням банком свого права придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна за результатами прилюдних торгів та відповідно застосування наслідків припинення договору іпотеки, шляхом припинення заборон, які накладені та зареєстровані в зв'язку з укладенням договору іпотеки.

Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 р. та від 02 серпня 2016 р. до участі у справі в якості співвідповідачів притягнуто ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк».

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги визнала, просила їх задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, йог представник надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, збільшені зустрічні позовні вимоги в частині обґрунтування позову підтримав в повному обсязі, просив про їх задоволення, у зв'язку з чим просив в задоволенні первісного позову відмовити.

В судове засідання представники ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» не з'явилися, в матеріалах справи відсутні відомості вручення відповідачам копій позовних заяв, ухвала про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів та повісток про призначення судових засідань.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2016 р. з урахуванням ухвали того ж суду про виправлення описки від 6 листопада 2017 р. в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки задоволений частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3.

Припинено іпотеку квартири АДРЕСА_1 за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. та зареєстрованого 5 червня 2008 р. в реєстрі № 3497.

Зобов'язано будь-яку державну нотаріальну контору м. Миколаєва або будь-якого приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу зняти заборони з належної на праві власності ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, які накладені та зареєстровані в зв'язку з укладенням договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. та зареєстрованого 5 червня 2008 р. в реєстрі № 3497, заборона на відчуження зареєстрована 5 червня 2008 р. за реєстровим № 97.

В частині вимог ОСОБА_3 про визнання за ним права власності відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 445 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2017 р. з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 3 445 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено внаслідок здійснення судом висновків, невідповідних обставинам справи та без надання належної юридичної оцінки доказам на їх підтвердження. Крім того, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом не було повідомлено ПАТ «Дельта Банк» про розгляд справи та не було направлено копію судового рішення по справі. У зв'язку з чим, просив скасувати ухвалене заочне рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк» про припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та необгрутованості позовних вимог щодо припинення іпотеки і просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08 червня 2004 р.

За час перебування у шлюбі сторони придбали у власність нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3

Щодо поділу цього майна сторони звернулися з позовами до суду.

Виходячи з наданих сторонами доказів та з урахуванням положень ст.ст. 60 СК, ч. 7 ст. 70 України суд дійшов висновку, що вказані будинок та квартира як майно, придбане сторонами в період шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, і їхні частки у ньому є рівними та вважав можливим провести поділ нерухомого майна, визнавши за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 та залишивши у власності ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2.

Рішення суду в частині розподілу спільного майна подружжі не осркаржується і не було предметом перегляду апеляційної інстанції.

Між тим з висновком суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 про припинення іпотеки погодитись не можна.

Судом встановлено, що 05 червня 2008 р. між ТОВ «Український промисловий банк» (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір №90-0041020/ФКВ-08, за умовами якого банк передав позичальникові 90 000 доларів США кредитних коштів на строк 180 місяців за умови їх повернення частинами згідно графіку, оплати процентів за користування кредитними коштами та комісій.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 05 червня 2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. та зареєстрований в реєстрі за №3497, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності іпотекодавцю ОСОБА_3

За тристороннім Договором про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, укладеним між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30 червня 2010 р. з реєстровим №2258, Договором №1 про внесення змін та доповнень до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанк на користь Дельта Банк, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 24 січня 2011 р. за реєстровим №388 з Додатком №1 до Договору №1 від 24 жовтня 2011 р. про внесення змін та доповнень до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанк на користь Дельта Банк від 30 червня 2010 р. та Договором №2 про внесення змін та доповнень до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанк на користь Дельта Банк від 30 червня 2010 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 31 січня 2011 р. за реєстровим №482, права вимоги за Кредитними та Забезпечувальними договорами ТОВ «Український промисловий банк» переходять (відступають) до ПАТ «Дельта Банк».

В тому числі до ПАТ «Дельта Банк» перейшли й права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_3

У зв'язку з виникненням в ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2008 р. №90-0041020/ФКВ-08 у розмірі 832 510,97 грн. за період з 01 липня 2010 р. по 15 листопада 2011 р. ПАТ «Дельта Банк» скористався своїм правом та звернувся до приватного нотаріуса про видачу виконавчого напису з метою звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02 лютого 2012 р. вчинено виконавчий напис №78, яким звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, яка на підставі договору дарування від 09 квітня 2008 р. належить ОСОБА_3, та за рахунок отриманих від реалізації квартири коштів задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 832 510,97 грн.

Виконавчий напис передано до примусового виконання до Центрального ВДВС ММУЮ. Між Центральним ВДВС ММУЮ та ТОВ «Укрспецторг групп» було укладено договір про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

05 квітня 2013 р., 13 травня 2013 р. і 03 липня 2013 р. призначались прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_2, які не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, при цьому стартова ціна на предмет іпотеки була двічі уцінена, результати торгів сторони не оспорювали.

09 липня 2013 р. за №20766/14 старший державний виконавець Центрального ВДВС ММУЮ направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» листа з повідомленням, що торги арештованого майна - квартири АДРЕСА_2 не відбулися та з пропозицією вирішення питання залишення за собою непроданого майна у рахунок часткового погашення боргу за виконавчим написом №78.

09 липня 2013 р. на адресу Центрального ВДВС ММУЮ - ПАТ «Дельта Банк» направив листа, в якому зазначив, що банк немає можливості залишити за собою непродане майно - квартиру АДРЕСА_2.

17 липня 2013 р. старшим державним виконавцем Центрального ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №78, виданого 02 лютого 2012 р. щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, стягувачеві.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 17 Закону № 898-IV іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За змістом частин першої та третьої статті 49 Закону № 898-IV (в редакції, яка була чинною на момент проведення прилюдних торгів) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Системний аналіз положень статей 3, 17 та 49 Закону № 898-IV свідчить про те, що припинення іпотеки у зв'язку з застосуванням цього Закону є правом суду, рішення якого повинно прийматись з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому слід ураховувати строк договору, розмір заборгованості, а також встановлені у справі обставини, а саме: чи продовжується дія кредитного договору після звернення стягнення на предмет іпотеки; чи звернуто на всю суму заборгованості за кредитом стягнення; які наслідки збереження або припинення іпотеки з огляду на інтереси обох сторін договору кредиту та договору іпотеки; підстави відмови іпотекодержателя від отримання предмета іпотеки; та чи діють сторони добросовісно тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис нотаріуса видано на заборгованість, яка виникла за період -1 липня 2010 р. по 15 листопада 2011 р. і становить: за кредитом у розмірі 674 504 грн. 34 коп.; заборгованість за відсотками у сумі 135 227 грн. 35 коп.; комісію у сумі 22 779 грн. 27 коп., а всього - 832 510 грн. 97 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки вартістю 636 300 грн. на час укладання договору іпотеки.

Отже, після звернення стягнення на предмет іпотеки дія кредитного договору не припинена, розмір заборгованості є значний, стягнення було звернуто на частину заборгованості, оскільки відповідно до наданого ПАТ «Дельта банк» розрахунку (а.с. 108-111) банк продовжує нараховувати боржникові заборгованість за комісією та пенею.

Як вбачається з наданих ПАТ «Дельта банк» доказів, після повернення у липні 2013 р. старшим державним виконавцем Центрального ВДВС ММУЮ ПАТ «Дельта Банк» виконавчого листа через відмову останнього від пропозиції залишити за собою непродане нерухоме майно у рахунок часткового погашення боргу за виконавчим написом №78, стягувач неодноразово пред'являв виконавчий напис до виконання (а.с. 120 - 138).

Зокрема, на час звернення із зустрічним позовом ОСОБА_3 про припинення іпотеки відносно примусового виконання виконавчого напису № 78, виданого 02 лютого 2012 р., було відкрите виконавче провадження за № 45310696 і виконавчий напис знаходився на виконанні. Його було повернуто стягувачеві постановою старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаєва від 05 липня 2016 р. через заборону звернення стягнення на належну боржникові квартиру в силу положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто не з вини стягувача.

04 жовтня 2016 р. постановою державного виконавця Центрального відділу ВДВС м. Миколаєва в черговий раз відкрито виконавче провадження № 52573150 з виконання виконавчого напису № 78, виданого 02 лютого 2012 р., виконавчі дії тривають (а.с. 206-209).

Також відсутні відомості щодо здійснення боржником ОСОБА_3 заходів щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис щодо звернення стягнення на передане в іпотеку майно перебуває на повторному примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, договірні зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 не виконані, заборгованість, розмір якої є значним, не погашена, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для припинення іпотеки, оскільки такі підстав відсутні.

Колегія суддів не погоджується із доводами, викладеними ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно відсутності доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи наступне.

Ухвалою апеляційного суду від 15 листопада 2017 р. в порядку, передбаченому ст.ст. 73, 294 ЦПК України (у редакції, яка буда чинною на час постановлення ухвали), було задоволено клопотання представника ПАТ «Дельта Банк», поновлено строк на апеляційне оскарження з урахуванням наступного.

Так, згідно матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 2 серпня 2016 р. до участі у справі притягнуто ПАТ «Дельта Банк».

Статтею 74 ЦПК України (у редакції, яка буда чинною на час постановлення ухвали) передбачено направлення повістки юридичній особі за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про направлення ПАТ «Дельта Банк» повістки та позовної заяви за їх юридичною адресою, а також відсутні відомості про їх отримання ПАТ «Дельта Банк» за адресою філії, на яку направлялася повістка.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України (у редакції, яка буда чинною на час постановлення ухвали) передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В судовому засіданні 15 серпня 2016 р. оскаржуване судове рішення було проголошено без участі осіб, які беруть участь у справі. Копія повного тексту вказаного рішення не була направлена судом на юридичну адресу ПАТ «Дельта Банк», а саме: вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133. На а.с. 95 міститься заява про видачу копії повного тексту судового рішення, яка подана від імені представника ПАТ «Дельта Банк» Шумілової Н.І. з відміткою про її отримання нею, а саме її підписом, який значно відрізняється від її підпису у фотокопії довіреності, що була долучена до цієї заяви. Між тим, ПАТ «Дельта Банк» заперечує отримання копії рішення в жовтні 2016 р. уповноваженим представником.

Враховуючи викладене, а саме - відсутність в матеріалах справи підтвердження повідомлення ПАТ «Дельта Банк» про розгляд справи та переконливих доказів отримання у визначений законом строк копії заочного рішення, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані обґрунтованими, а строк на апеляційне оскарження поновлений відповідно до положень ст. 73 ЦПК України (у редакції, яка буда чинною на час постановлення ухвали).

З урахуванням викладеного рішення суду в частині вирішення зустрічного позову щодо припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Також необхідно провести розподіл судових витрат - сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що колегія суддів погодилась з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки, на користь відповідача слід повернути сплачені ним судові витрати при поданні апеляційної скарги, стягнувши з ОСОБА_3 7 579 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2016 року скасувати в частині вирішення зустрічного позову щодо припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки, ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення іпотеки та застосування наслідків припинення іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 7 579 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська

__________

Повний текст постанови складено 24 грудня 2018 року