
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2696/17
Провадження № 2-а/488/176/17 р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.12.2017 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Лазаревої Г.М.,
при секретарі - Чуб Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій неправомірними, -
В С Т А Н О В И В:
27.07.2017 р. позивач звернувся з позовом в якому зазначав, що з 01.04.2001 р. по 30.06.2017 р. він отримував пенсію за вислугу років відповідно зо Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-Х11). Після призначення цієї пенсії він продовжував працювати. 13.06.2017 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва (правонаступником якого є відповідач) із заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону України від 09.03.2003 р. № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-1У), оскільки 10.06.2017 р йому виповнилось 60 років. 11.07.2017 року він отримав відповідь від відповідача, що йому здійснено перерахунок у зв'язку з переведенням з пенсії за вислугу років (закон 2262-Х11) на пенсію за віком (Закон 1058-1У). При здійсненні перерахунку була застосована середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік - 1197 грн.91 коп. Вважає дії відповідача неправомірними,оскільки він звернувся за призначенням іншого виду пенсії, а не переведенням на інший вид пенсії і у такому випадку розрахунок пенсії повинен був проводитись з урахуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують такому призначенню.
Відповідач позов не визнав, так як вважає, що правомірно здійснив перерахунок позивачу пенсії у зв'язку з його переведенням на інший вид пенсії, а не призначенням іншого виду пенсії і правомірно застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік у відповідності до вимог ч.3 ст. 45 Закону № 1058-1У.
Розглянувши справу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.04.2001 р. по 30.06.2017 р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-Х11. При цьому після звільнення з військової служби він продовжував працювати та сплачував відповідні страхові внески.10.06.2017 р. позивачу виповнилось 60 років і 11.07.2017 року він звернувся до відповідача про призначення йому пенсії відповідно до Закону № 1058-1У. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Відповідно до розпорядження Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва (правонаступником якого є відповідач) за № 1683 від 22.06.2017 р. позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням його з пенсії за вислугу років, яку він отримував відповідно до Закону №2262-Х11, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-1У. При цьому застосована середня заробітна плата(дохід) у середньому на застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.
Вказані дії відповідача є неправомірними з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-VI передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак позивачу призначено іншу пенсію за іншим законом.
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся у червні 2017 року вперше. Крім того, після звільнення із військової служби позивач продовжував працювати в Спеціалізованому морському порті «Октябрьск» (в подальшому філія «Октябрьск» ДП «АМПУ») та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, відповідач безпідставно застосував у цій ситуації ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14), від 02.12.2015 р. ( справа № 193\1029\14-а)
Керуючись ст.ст. 14, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про переведення ОСОБА_2 13 червня 2017 року з пенсії за вислугу років, призначену 01 квітня 2001 року за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком за частиною 3 статті 45 Закону України від 09.03.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва за № 1683 від 22 червня 2017 року.
Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити пенсію ОСОБА_2 пенсію за віком з 11 червня 2017 року (з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який складає 10 129,47 грн., відповідни до ч. 2 ст. 40, пункту 1 частини 1 статті 45, абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Закону України від 09.03.2003 № 1058-ІV "Про заганообов'язкове державне пенсійне страхування" та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за віком з 11 червня 2017 року.
Стягнути з Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1280 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги.
Суддя: Г.М. Лазарева
Судове рішення № 71757122, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 08.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 488/2696/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: