Рішення № 71753260, 19.01.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.01.2018 Справа № 554/9599/17

Провадження №2/554/4139/2017

2/554/11/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючої судді - Блажко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ПЛАСТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В якій прохав стягнути з ПАТ «Пласт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 31 907 грн. 23 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01.10.2016 по 29.11.2017 – 50 230 грн. 08 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов»якових платежів.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи без участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Прохав проводити судове засідання без технічної фіксації судового процесу. (а.с.41).

Представник відповідача ПАТ «Пласт» за дорученням ОСОБА_2 до суду не з’явилась, надавши клопотання про розгляд справи без її участі, зазначивши, що проти задоволення позову заперечує частково. У відзиві на позов прохала у задоволенні частини позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити, оскільки не вірно проведено розрахунок (а.с.25-29).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі повністю та про часткове задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Судом встановлено, що в період з 01.07.2013 по 30.09.2017 позивач працював у ПАТ «Пласт» на посаді інженера – охорони на умовах строкового трудового договору, з якої звільнений у зв’язку з закінченням терміну строкового трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-12).

Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В день звільнення з позивачем не було проведено розрахунок, існує заборгованість у розмірі 31 907 гривні 23 копійки, що підтверджується копією довідки ПАТ «Пласт» №392 від 12 жовтня 2017 року (а.с.8).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 31 907 грн. 23 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Середньомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_1 складає 3 948 гривеньщо слідує із копії довідки ПАТ «Пласт» №392 від 12 жовтня 2017 року (а.с.8).

Середня заробітна платаОСОБА_1 за останні два місяці серпень – вересень 2017 року складає 3 948 гривень, кількість робочих (відпрацьованих) днів за останні два місяці складає 43 дні, середньоденна заробітна плата складає 183 гривень 63 коп., що слідує із довідки ПАТ «Пласт» №22 від 15 січня 218 року (а.с.30).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.10.2016 по 29.11.2017, хоча датою звільнення є 30 вересня 2017 року,що слідує із копії трудової книжки (а.с.9-12).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 30.09.2017 по 29.11.2017 у сумі 7 896,09 гривень (43 робочих днів х 183,63 гривень середньоденної заробітної плати).

Заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог через те, що вини відповідача у невиплаті сум, належних позивачеві при звільненні немає, так як рахунки та майно підприємства перебувають під арештом суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В даній цивільній справі правовідносини між позивачем та відповідачем розглядаються в площині працівник роботодавець, які стосуються гарантій на оплату праці працівника. При цьому, роботодавець не може в межах цих правовідносин обмежувати право працівника на отримання заробітної плати через наявність невиконаних зобов’язань роботодавця перед третіми особами та у зв’язку з цим доводити відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст.117 КЗпП України.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2014 p. у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 p. у справі № 6-159цс13.

Вiдсутнiсть фiнансово-господарської дiяльностi або коштiв у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст. 117 КЗпП України (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13). Відповідач як юридична особа і господарюючий суб'єкт повинен таким чином організовувати виробництво, щоб бути спроможним виплатити зарплату своїм працівникам, щонайменше тим, що звільнилися з роботи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав».

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, «що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N1».

Відповідно до вищезазначених норм матеріального права позивач мав правові підстави сподіватися на отримання заробітної плати за час своєї роботи на момент звільнення. Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку стягнути з ПАТ «Пласт», на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 31 907 гривень 23 копійки, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 7 896 гривень 09 копійок, всього 39 803 грн. 80 коп.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ПАТ «Пласт» на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., від сплати якого звільнений при подачі позову позивач.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ПЛАСТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок №2600130042 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Леніна, 48 на користь громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 31 907 (тридцять одна тисяча дев’ятсот сім) гривень 23 (двадцять три) копійки, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 7 896 (сім тисяч вісімсот дев»яносто шість) гривень 09 копійок, всього 39 803 (тридцять дев»ять тисяч вісімсот три) грн. 80 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок №2600130042 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Леніна, 48 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) днів 23 січня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко