Рішення № 71753255, 19.01.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.01.2018 Справа № 554/8291/17

Провадження №2/554/3759/2017

2/554/55/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючої судді - Блажко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ПАТ «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В якій прохав стягнути з ПАТ «Пласт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 80 592,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.09.2017 по 13.11.2017 - 11 853,60 грн., витрати на правову допомогу на суму 5000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 за ордером ОСОБА_2 до суду не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи без участі, зазначивши, що збільшенні позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Прохав проводити судове засідання без технічної фіксації судового процесу. Прохав : стягнути з ПАТ «Пласт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з грудня 2016 року по вересень 2017 року в розмірі 80 592,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.09.2017 по 19.01.2018 – 30 029,12 грн. та витрати на правову допомогу - 5000 грн. (а.с.44-52).

Представник відповідача ПАТ «Пласт» за дорученням ОСОБА_3 до суду не з’явилась, надавши клопотання про розгляд справи без її участі, зазначивши, що проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позов прохала : у задоволенні позовних вимог відмовити повністю в зв»зку з відсутності вини відповідача та відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрати на правову допомогу (а.с.31-35).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судом встановлено, що в період з 03.07.2013 по 30.09.2017 позивач працював у ПАТ «Пласт» на посаді інженера – механізатора на умовах строкового трудового договору, з якої звільнений у зв’язку з закінченням терміну строкового трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6).

Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В день звільнення з позивачем не було проведено розрахунок, існує заборгованість у розмірі 80 592 гривні 24 копійки, що підтверджується копією довідки ПАТ «Пласт» (а.с.7).

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає за необхідне, для відновлення порушених прав та захисту законних інтересів позивача, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 80 592,24 гривень та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Середньомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_1 складає 8495,15 гривень (а.с.7).

Середня заробітна платаОСОБА_1 за два місяці серпень – вересень 2017 року складає 16990,30 гривень, кількість робочих (відпрацьованих) днів за останні два місяці складає 43 дні, середньоденна заробітна плата складає 395,12 гривень.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.09.2017 по 19 січня 2018 року.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.09.2017 по 19.01.2018 у сумі 30029,12 гривень (76 робочих днів х 395,12 гривень середньоденної заробітної плати).

Заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог через те, що вини відповідача у невиплаті сум, належних позивачеві при звільненні немає, так як рахунки та майно підприємства перебувають під арештом суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В даній цивільній справі правовідносини між позивачем та відповідачем розглядаються в площині працівник роботодавець, які стосуються гарантій на оплату праці працівника. При цьому, роботодавець не може в межах цих правовідносин обмежувати право працівника на отримання заробітної плати через наявність невиконаних зобов’язань роботодавця перед третіми особами та у зв’язку з цим доводити відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст.117 КЗпП України.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2014 p. у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 p. у справі № 6-159цс13.

Вiдсутнiсть фiнансово-господарської дiяльностi або коштiв у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст. 117 КЗпП України (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13). Відповідач як юридична особа і господарюючий суб'єкт повинен таким чином організовувати виробництво, щоб бути спроможним виплатити зарплату своїм працівникам, щонайменше тим, що звільнилися з роботи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав».

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, «що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N1».

Відповідно до вищезазначених норм матеріального права позивач мав правові підстави сподіватися на отримання заробітної плати за час своєї роботи на момент звільнення. Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимогОСОБА_1, стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 80 592 гривні 24 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 30 029 гривень 12 копійок, всього 110 621 грн. 36 коп.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»: розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ст. 137 ЦПК України: 1. витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Таким чином, з відповідача ПАТ «Пласт» підлягають стягненню витрати на правову допомогу (40% від 3200) 1280 грн. (а.с.46,47,48).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ПАТ «Пласт» на користь держави судовий збір у розмірі (1% від 110 621,36 грн.) 1 106 гривень 21 копійку, від сплати якого звільнений при подачі позову позивач.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок №2600130042 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Леніна, 48 на користь громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 80 592 (вісімдесят тисяч п’ятсот дев’яносто дві) гривні 24 (двадцять чотири) копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 30 029 (тридцять тисяч двадцять дев’ять) гривень 12 (дванадцять) копійок, всього 110 621 (сто десять тисяч шістсот двадцять одна) гривня 36 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок №2600130042 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Леніна, 48 на користь громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок №2600130042 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Леніна, 48 на користь держави судовий збір у розмірі 1 106 (одна тисяча сто шість) гривні 21 (двадцять одна) копійка.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) днів 23 січня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко