Ухвала суду № 71750862, 22.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/3416/2012

Провадження № 6/161/58/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Пахолюка А.М.

при секретарі – Турук І.Р.

за участю:

державного виконавця – Радчук Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку подання Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області (далі – Перший ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області) ОСОБА_3 звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Першому ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області знаходиться зведене виконавче провадження № 32859354 про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави, фізичних та юридичних осіб 1970218,77 грн. заборгованості. Добровільно рішення суду боржником не виконується. Просить суд, тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_2

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримала з підстав в ньому наведених. Просила його задовольнити.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Першому ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області знаходиться зведене виконавче провадження № 32859354 про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави, фізичних та юридичних осіб 1970218,77 грн. заборгованості (а.с. 7-8).

07.11.2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 0308/3416/2012 від 05.07.2012 року, що виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 97390,60 грн. заборгованості (а.с. 33 зворот).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчих проваджень, державний виконавець після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу та боржникові (ч.5 ст. 25 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують отримання ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження та можливість боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк.

Судом встановлено, що у процесі примусового виконання судових рішень, постановами державного виконавця ВП №25766752 від 09.04.2013, ВП №40587435 від 09.10.2015 та ВП №40587435 від 19.09.2017 року оголошено в розшук та затримку належного боржнику рухомого майна, а саме: автомобіль ЗАЗ 110557, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; LANCIA THEMA, 1989 року випуску сірого кольору, кузов № НОМЕР_2 та автомобіль Mercedes-Benz, 2000 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 (А.С. 13-15).

Згідно акту опису й арешту майна від 12.08.2014 року, державним виконавцем накладено арешт на автомобіль ЗАЗ 110557, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який 15.01.2017 року передано на реалізацію (а.с. 42, 46).

В судовому засіданні встановлено, що реалізація арештованого рухомого майна знаходиться на стадії оцінки автомобіля.

За правилом ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов’язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з’являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З матеріалів подання, вбачається, що державним виконавцем проводилися дії щодо виявлення коштів та майна боржника, на які можна звернути стягнення.

За результатами таких дій встановлено, що згідно інформації наданої ОСОБА_1 управлінням держгеокадастру у Волинській області земельні ділянки за боржником не зареєстровані, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, нерухоме майно, належне боржнику на праві приватної власності відсутнє (а.с. 10-12).

Постановою державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.06.2017 року встановлено, що боржник працює в ТзОВ «Новус-Н» та постановлено звернути стягнення на дохід ОСОБА_2 у ТзОВ «Новус-Н» у розмірі 20 % до виплати загальної суми 97390,60 грн. (а.с. 30).

Однак, з відповіді директора ТОВ «Новус-Н» № 18-08 від 07.08.2017 року, вбачається, що оскільки, відсутній факт нарахування боржнику заробітної плати виконати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.06.2017 року немає змоги (а.с. 34-36).

Із акту державного виконавця від 21.09.2017 року вбачається, що при виході державного виконавця за адресою м. Луцьк, вул. Гордіюк, 27/17 (адреса зазначена у виконавчому документі), встановлено, що за вказаною адресою боржник не зареєстрований та фактично не проживає (а.с. 18).

Із акту державного виконавця від 05.01.2018 року вбачається, що рішення суду боржником не виконано, 29.11.2017 року боржнику направлено виклик за місцем його реєстрації, а саме: Луцький район, с. Оздів, вул. Вільна, 3. Однак, станом на 05.01.2018 року боржник до державного виконавця не з’явився та жодним чином не повідомив про причину неявки (а.с. 19).

З пояснень державного виконавця у судовому засіданні встановлено, що за зареєстрованим місцем проживання боржника, а саме: Луцький район, с. Оздів, вул. Вільна, 3, виїзди та виконавчі дії не проводилися.

За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов’язань.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

З повідомлення Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України за період з 2012 року по 2017 рік (а.с. 21-22).

Однак, періодичні тимчасові виїзди боржника за межі України не свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Отже, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання обов’язку сплатити належні до стягнення з нього кошти в матеріалах справи немає.

Із змісту ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в’їзду в Україну громадян України», в їх системному зв’язку, вбачається, що право ОСОБА_2 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв’язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов’язків по виконанню рішення суду.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не в повній мірі використано надані йому права у точній відповідності із законом, зокрема, не вчинено виїзд за місцем реєстрації боржника, не реалізовано належне останньому рухоме майно, допущено порушення прав та законних інтересів боржника, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання судових рішень, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в’їзду в Україну громадян України», ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала в повному обсязі складена 23 січня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_4